read-books.club » Сучасний любовний роман » Ректор , Таміла Калас 📚 - Українською

Читати книгу - "Ректор , Таміла Калас"

173
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ректор" автора Таміла Калас. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 20 21 22 ... 59
Перейти на сторінку:
Глава 10. Ректор

Збираюся поїхати до дому злий як чорт, прибираю з землі поламані сережки, куплю інші для неї, напевно Таміла зараз дуже ображена на мене. Іду широким кроком до свого кабінету, я думав трахну її нарешті як слід, вона грає зі мною у небезпечну гру, бо тепер я відшмагаю її як треба, за те що так довго морозилась від мене, я насправді був не проти вставити її першого дня, у її гарненький задок, або ротик що багато говорить не того що варто. Нічого її киця відпрацює у мене за кожен день, хоч з її поведінки напевно моя Зайка ще не займана, а так навіть цікавіше, проте хто зна, може в дубку давала вже комусь, ні не хочу думати про це, ще той Ковальчук треться біля неї, мені хочеться зарядити йому в пику, ця квіточка тільки моя, з першого дня з першого моменту вона моя, а я не люблю коли чіпають моє. Я не можу пояснити, але після зустрічі з Тамілою відчуваю якесь тепло ніби знаю її.
Мене знову пре мій член, розумію товаришу, але поки доведеться потерпіти, хоч не знаю чи витримаю він просто кам'яний і це погано.
Вона навіть не дозволила себе поцілувати у губи, а може я справді не подобаюся її, і мені варто зникнути на деякий час? У роздумах заходжу до свого кабінету, і тут чекає на мене подарунок, Марина сидить на моєму робочому місці, я здивовано підіймаю брови, та підходжу до неї, після останньої нашої зустрічі я ніби пояснив що більше ніяких стосунків не хочу, скоріше я не був проти, коли вона тайкома чекала мене у кабінеті, а зараз навіть не знаю, почуття двоякі хоч я досі вільний чоловік, проте мрію аби тут чекала на мене геть інша.
Жінка впевнено сидить у моєму кріслі, розвернувшись до мене колінами, Марина звабливо перекинула ногу на ногу, звичайно у ліжку вона не погана, хоч у наших вільних стосунках переходить межу, особливо коли починає мене ревнувати, напевно я вже забув як належити одній жінці.

- А ти зовсім забув про мене - Марина зволожує кінчиком язика верхню пухку губу.

Від її жесту, у мене з'являється єхидна посмішка, потоки гарячої крові ще більше пульсують на тверді голівці члена.

- Хіба твій Олег тебе не задовольняє?.

Марина без зволікань долонею ловить мене за член та легко стискає, напевно перевірити на ерекцію.

- Ти казав що в тебе проблеми, але бачу тепер все добре, чи зараз теж будеш уникати мене? - Марина починає розстібати на моїх штанах ремінь - Невже тобі подобається та шмаркачка?

Я різко зупиняю її, та забираю від застібки руки, напружено дивлюся на Марину, поки не зовсім розумію.

- Це ти про кого?

- Не прикидайся, невже ти думав що я не побачу як ти заглядаєш за тією дівкою, вирішив зрадити своїм переконанням, і таки замутити зі студенткою? Цікаво Сташевська знає про твої брудні витівки, а що буде як інформація піде у пресу, я вже бачу заголовки "Ректор Чернівецького Медичного Університету Павлак І. С. - Спить зі студентами в замін на успіхи в навчанні".

Досі дивлюся на Марину збентежено, потроху посміхаюся, невже ця жінка думає мене шантажувати.

- Ти хвора, і уява в тебе божевільна - Сміюся Марині в обличчя.

- Можеш сміятися, коли я розкажу її про те як ти переспав з більшою частиною жіночого персоналу. А можна все виправити - Марина піднялася з місця та почала розстібати ґудзики на моїй сорочці, знову зупиняю зловивши за її зап'ястки.

- Та ти що закохався чи що!? - Обурено вигукує Марина.

- По-моєму я і кохання речі не сумісні.

- Тоді в чому проблема, ти не хочеш більше мене, не розумію?

- Мені здається чи ми не одружені аби я доповідав тобі, співчуваю твоєму Олегу, ти теж його так допитуєш. На його місці я б тікав від такої жінки.

- Аякже, то чому ти не втік, бо тобі так зручно, секс без обов'язків, хоч я пропонувала що готова покинути свого чоловіка, але ти не захотів, бо страх як боїшся обов'язків та одруження. А може я просто не підходжу на цю роль, ну звісно мені вже 32.

- Моя люба в тебе жар? - Торкаюся рукою чола Марини - Не схоже, але говориш всяку маячню. Не я тобі пропонував секс, ти сама приходила до мене.

- Ти небезпечна людина, спочатку сам закохуєш у себе, а коли жертва у пасці, удаєш ніби нічого не розумієш, прямо сама безневинність.
Але я так просто не здамся і ти ще відчуєш як це - бути жертвою -Марина роздратовано виходить.

Напевно тепер від цієї жінки можна очікувати чого завгодно, але мені байдуже...

ТАМІЛА СТАШЕВСЬКА.


Добре що хоч далі вихідні, мені мус зібратися з думками, я сиділа у готелі за рецепцією коли на мій номер прийшло коротке смс -
" Вибач мені доню" Мало чаєм не захлеснулася, батько напевно не насмілюється зателефонувати, знаю його впертий характер, він взагалі не любить просити вибачення (цим ми з ним схожі дуже) цікаво де зараз його курка, не встигаю поміркувати як на Вайбер подзвонила сестра, беру слухавку.

- Привіт сестричко скучала? - Вигукую радісно у слухавку.

Ще тиждень тому у моєї сестри настрій був недуже, хоч Каріна запевнила що в неї все гаразд, може скоро приїде в гості разом з чоловіком, але зараз точно невчасно.

- Таміла ти де, де батько? - Голос Каріни геть пониклий, здається вона плаче.
Поки не буду розказувати про проблеми з батьком думаю сестрі зараз не до того, та й у мене настрою ні бажання щось пояснювати нема.

- Я дома, а тато на роботі, ти знаєш він вічно до пізна затримується, може там і ночуватиме, а що?

- Як це ти дома, я стою біля квартири у нас під дверима, Натискаю на сигнал, мені ніхто не відчиняє, до батька взагалі додзвонитися неможливо.

Я мало не гепнулась на підлогу, у мої плани приїзд Карини поки не входив,  до того там зараз Віолетта винаймає кімнату, а якщо ще й батько захоче раптом повернутися, напевно їм доведеться пожити у заміському будинку.

- Та ти що, вже приїхала, а чого не попередила?

- Таміла я страшенно втомилася, давай приїжджай де ти там є?

- Послухай сестричко у мене виникли деякі труднощі, тому я зараз здаю кімнату, а Віолети нема? Напевно пішла по ліки, вона зараз хворіє.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ректор , Таміла Калас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ректор , Таміла Калас"