read-books.club » Сучасна проза » І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський 📚 - Українською

Читати книгу - "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "І-цзін. Книга змін" автора Є. М. Тарнавський. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 20 21 22 ... 59
Перейти на сторінку:
можна вважати простим наслідуванням, бо попередня позиція нижча, ніж ця. Втім, саме неможливість наслідування цілком зрозуміла, якщо взяти до уваги те, що на цій позиції закінчується ситуація наслідування. Однак у пройдених етапах досягнуто чимало, тому недоцільно рвати з минулим. Тут рекомендується відновити зв’язок із ним. Відновлений зв’язок із минулим образно виражається в необхідності жертвоприношення біля західної гори (тобто гори Цзи, яка для племені Чжоу, в якому склалася «Книга», була на заході). Біля цієї гори й зародилося плем’я Чжоу. Тому жертвоприношення біля західній гори рівнозначне відновленню взаємин із предками, тобто зв’язку з досягнутим розвитком раніше. У тексті ж читаємо: «Слабка риска — нагорі. Зв’яжися з тим, що видобуто, з’єднайся з тим, кого тримаєшся. Володарю треба приносити жертву біля західної гори».

№ 18. Гу. Виправлення [псування]

Ідеограма, якою позначається це поняття, зоб­ражується у вигляді горнятка, в якому через те, що ним давно не користувалися, оселилися хробаки. Так показано поняття псування. Але воно мається на увазі і в переносному значенні слова. Так мир і спокій, які занадто довго сковували суцільною сплячкою країну, призводять до процесів псування і розкладання в ній. Так і атмосфера радісного наслідування допустима лише на якийсь час. Коли ж вона затягується, то навіть у ній починається процес розкладу. Так і в пізнанні, коли відчуваються перші результати досягнутого пізнання, то людина, котра з легкістю зупинилася на них, може й не помітити, що подальший пізнавальний процес спотворюється впливом колишньої звичної, але хибної уяви. Врешті-решт, їхній домішок починає проявлятися з такою силою, що для всієї ситуації стає характерним саме це псування пізнання, а не вона сама. Але все викладене раніше — лише один бік справи. Інший же полягає в тому, що ця ситуація — не тільки псування, але й виправлення, доведеного батьками до псування. Це псування — лише початкова вихідна точка для його виправлення, якому притаманний розвиток. Умови сприяють цій справі, хоча вона і важка, і небезпечна, як «брід через велику річку». Але, незважаючи на це, тут потрібна повна обдуманість дій та активне зміцнення досягнутих результатів. Тут, як каже Вань І, «потрібні три дні для попередньої підготовки себе [до дії] і три дні для подальшого закріплення [її резуль­татів]». Тому і в тексті знаходимо: «Виправлення псування. Початковий розвиток. Сприятливий брід через велику річку. [Будь пильний] за три дні до початку і через три дні після початку».

1

Будь-яке псування — результат не одного дня, воно з’являється після багатьох поколінь, якщо вони були недбайливі в якомусь відношенні. Тому тут, протягом опису всього процесу, постійно йдеться про те, що було зіпсоване предками та виправляється нащадками. Така думка могла отримати особливий розвиток у класичній країні культу пращурів — Китаї. Весь сенс буття сина — виправити те, що зіпсував батько. Але на першій позиції мається на увазі ще не глибоке псування, тому, незважаючи на небезпеку становища, результат може бути щасливим. Ось чому в тексті сказано: «Слабка риска — на початку. Виправлення зіпсованого батьком. [Для цього] є син. Для пращурів не буде осуду. Небезпека, але врешті-решт — щастя».

2

Друга позиція — це вже глибше псування, інтенсив­ніший процес. Виправлення тут ускладнене тим, що друга позиція, як парна, схильна до пасивності, а задля виправлення вчинків матері постає внутрішньо суперечлива проблема: почуття обов’язку вимагає виправити хибний крок матері, але почуття любові до неї не дозволяє втручатися в те, що вона залишила. І все ж така дилема має вирішення. Для нього лише потрібна неабияка активність. Її наявність може символізуватися тим, що ця позиція зайнята активною, сильною рискою. Якщо ця активність збурена, то виправлення можливе, виправлення, яке було б неможливим, якби людина залишилася стійкою, залишилося відсталим. Тому й у тексті читаємо: «Сильна риска — на другому місці. Виправлення зіпсованого матір’ю. Не можна бути стійким».

3

Це розташування відрізняється від попереднього тільки тим, що при ньому вже неможлива та м’якість і обережність, з якою можна було діяти на попередній позиції. Тому і дія може призвести до певного жалю в ньому. Однак необхідність виправлення псування, основний зміст цієї ситуації, тут найважливіша, і, незважаючи на певні труднощі процесу, він не буде мати негативного результату. Тому в тексті сказано: «Сильна риска — на третьому місці. Виправлення зіпсованого батьком. У дрібницях буде каяття. Не буде великою осуду».

4

Основний сенс четвертої позиції — самовіддача, бо тут уже зроблено перехід від внутрішнього до зовнішнього, від себе до іншого. Тому в цій ситуації це означає відмову від своєї діяльності, від виправлення та віддавання себе оточенню; але в ньому є псування. Тому тут псування, інспіроване предками, лише збільшується, і краще тут утриматися від діяльності і перечекати час, бо якщо, навпаки, виступити, тобто проявити свою діяльність, що лише посилить псування, то про це доведеться пошкодувати, коли настане час, відповідніший для діяльності. Тому текст застерігає: «Слабка риска — на четвертому місці. Посилення зіпсованого батьком. Якщо виступиш, побачиш жаль».

5

П’ята позиція — позиція максимального розкриття внутрішніх сил і здібностей зовні. Тут об’єднуються всі позитивні досягнення попередніх позицій. З цієї позиції найлегше керувати всіма носіями позитивних сил. Саме в цей момент можлива похвала для них. Тому лаконічний текст каже лише: «Слабка риска — на п’ятому місці. Виправлення зіпсованого батьком. Необхідна похвала».

6

Горішня позиція — це момент, коли відступає на задній план специфіка цієї ситуації. Якщо всі риски, що були раніше, символізують ту чи іншу участь у виправленні псування, то ця позиція не має стосунку до самого псування і в силу цього не бере участі в її виправленні. Тут людина не бере участі в житті інших людей, що мовою «Книги змін», пам’ятки феодальної епохи, означає не служити володарю. Він — вищий за життя держави. Він сам може прославити й оцінити свої справи. Тому й у тексті читаємо: «Сильна риска — нагорі. Не служи царю і князю, звеличай та оцінюй свою справу».

№ 19. Лінь. Відвідини

У результаті процесу, описаного в поперед­ній гексаграмі, усуваються елементи дисгармонії, тобто того, що, як щось успадковане від пращурів, чуже цьому часу і, не знаходячи в ньому застосування, приречене на розпад. Але коли ці рудименти усунені, то можливе взаємне зближення елементів, що залишилися, яким уже ніщо не заважає. Так і в пізнанні, коли вдається звільнитися від анахронічних упереджених думок, то можливе зближення з об’єктом, тобто його пізнання. Це називається «відвідинами». Однак зближуватися треба не з чим завгодно. Бо ситуація, прямо протилежна цій (утеча), — така, що зближення з нею однозначно приречене на невдачу. Гексаграма, що показує цю втечу, приурочена до восьмого місяця китайського календаря. Тому «восьмий місяць» метафорично позначає втечу. Ось чому час відвідин, навіть якщо розвиваються початкові імпульси, яким сприяє тут стійка властивість цієї ситуації, все одно приводить людину до нещастя, коли вона наближається до восьмого місяця, або, словами тексту: «Відвідини. Початковий розвиток: сприятлива стійкість. При досягненні восьмого місяця буде нещастя».

1

Як

1 ... 20 21 22 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"