Читати книгу - "Вальдшнепи, Микола Хвильовий"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Вовчик пiдвiвся вже i йде до паркану. Тодi з-за повiтки вискакує тьотя Клава й бере його пiд руку. Вона запевняє лiнгвiста, що й не думала пiдслухати його розмову, але вона ставить такi двi вимоги: перша - Вовчик дає чесне слово, що Дмитрiй нiчого не знає про те, як думає про нього Аглая ("моя племiнниця, бачиш, з одного боку, висококультурна людина, а з другого - якась дуже необережна i одверта до безумства").
- Таке слово я вже дав Аглаї, - незадоволено сказав лiнгвiст.
- А друга, - продовжувала тьотя Клава, - я тебе прошу поцiлувати мене по секрету в оце праве вушко й пiти зi мною до Євгенiя Валентиновича. Тепер тобi нiчого турбуватись: Женя вже знає, що ти сидиш з Аглаєю, i хоче зiграти з тобою в шахи.
Вовчик зараз не має бажання грати в шахи: йому треба пiти до Дмитрiя. Але вiн не може вiдмовитись, бо тьотя Клава все одно постановить на своєму i все одно йому доведеться грати в шахи. Вiн повертається до гамака й раптом бачить у ньому Аглаю. Вона зараз маячить там неясним силуетом. "Що думає ця чудна дiвчина?" - приходить йому в голову. Але питання цього вiн i не думає розв'язувати... та й прийшло воно зовсiм випадково.
Тьотя Клава, як i треба було чекати, спершу влаштувала з ним подорож у глибину абрикосового саду й там, пiд пишною бузиною, притиснула його до своїх грудей. I тiльки коли все було зроблено, вона взяла його пiд руку й, трохи похитуючись вiд задоволення, пiшла з дим до Євгенiя Валентиновича.
- О баядерка!.. - наспiвувала вона, наближаючись до дверей.
На порозi їх зустрiв мужчина в золотому пенсне i простягнув Вовчиковi обидвi руки:
- А... я дуже радий! - сказав вiн i дав дорогу трохи збентеженому лiнгвiстовi.
Notes
1
- Порода мисливських собак.
2
- Спирт амiачний каустичний для бiдних (латин; iронiчне).
3
- Давайте змiряю ваш пульс? (Фр.)
4
- Мiй друже (фр.).
5
- Як зле бути погано вихованим (фр.).
6
- Нiчого... Не завжди побачиш такого хворого, як ви (фр.).
7
- Тут у розумiннi "невiглас".
8
- О Боже! Що таке ви говорите (фр.).
9
- Ви такi люб'язнi, що своїм вiзитом принесли приємний сюрприз.
10
- Сподiваюсь, ви повечеряєте зi мною (фр.).
11
- Над цiєю проблемою варто помiзкувати (фр.).
12
- Трiшки наблизьтесь (фр.).
13
- Перепрошую... панове, дозвольте хоч присiсти (фр.).
14
- О Господи, я задихаюсь. Вiдчинiть, будь ласка, вiкно, хай трiшки провiтриться (фр.).
15
- Данте був правий, що дорога до пекла вистелена благими намiрами. (Фр.)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вальдшнепи, Микола Хвильовий», після закриття браузера.