Читати книгу - "Снаф"

У той час найвідомішою проституткою Риму була дехто Сцилла, й Мессаліна кинула їй виклик позмагатися, хто з них зможе переспати з більшою кількістю чоловіків за одну ніч. Тацит свідчить, що Сцилла зупинилася після 25-го партнера, а Мессаліна продовжила та перемогла з великим відривом.

Історик Ювенал пише, що Мессаліна часто відвідувала міські нетрі та покрадьки пробиралася до борделів, де вона працювала під іменем Ліциска, посипаючи свої монарші соски золотим пилом та торгуючи доступом до своєї аристократичної вагіни, яка дала життя Британніку, ймовірному майбутньому імператору. Там вона подовгу працювала після того, як її колеги вкладалися до сну.

У віці двадцяти восьми років Мессаліна зв’язалася з Гаєм Сілієм та планувала з ним замах на чоловіка, одначе її задум став відомий Клавдію, і він наказав її стратити. Мессаліна відмовилася накласти на себе руки, хоча власна мати благала її здійснити самогубство, адже це був для неї єдиний гідний шлях піти з життя. Римські солдати силою пробилися до її палацу, знайшли її в саду, де вона чекала, та вбили на місці.

Усе це я розказала міз Райт, коли ми сиділи в моєму помешканні, їли поп-корн та дивилися, як Аннабель Чонг протрахує собі шлях до слави крізь натовп у 251-го спермоляпа. Групами по п’ятеро. Десять хвилин на кожну групу. Ковдромази. Вафлепуди. Як декорації — білі рифлені колони та плюскотливі фонтани, історичне відтворення парі між Мессаліною та Сциллою. Фальшивий мармур та римські статуї. «Найбільша груповуха світу». Студентка Тендерних студій в Університеті Південної Каліфорнії, з середнім балом успішності 3,7[24], Чонг створила цей фільм як данину Валерії Мессаліні.

Щира правда.

Найбільш продаваний порнофільм усіх часів: урок із феміністичної історії, даремно витрачений на незліченних запеклих дрочерів.

Дивлячись, я спитала: чим усе це відрізняється від Олімпійських ігор?

Я спитала: чому б жінці не користуватися своїм тілом так, як їй заманеться?

Я спитала: чому ми досі ведемо ту саму війну, через цілих дві тисячі років?

Ми обидві їмо поп-корн. Без масла. Без солі. П’ємо дієтичну содову. Наше оголошення про кастинг уже друкується в кількох газетах, з'явилося в стрічці новин на кількох сайтах. Рукоблуди та дрючкотери вже дзвонять, щоб потрапити до акторського складу. Наші обличчя намащені масками з авокадо, які звужують пори та посилюють вироблення колагену. Волосся прочісане з вазеліном та закутане в тюрбани з рушників. Миска з поп-корном стоїть між нами на моєму дивані. Ми обидві вбрані в підперезані пасками махрові банні халати, і міз Райт каже: «Така любителька покомандувати, як Мессаліна… вона б мала не дати убити себе».

Через якісь там кілька років після її страти імператор Клавдій заткнув собі пір’їну в горлянку. Року Христового 54-го Клавдій обжирався на бенкеті, намагався виблювати, щоб мати змогу їсти далі, і подавився насмерть тією пір'їною[25].

Слухаючи це, дивлячись, як трахають Аннабель Чонг, міз Райт сама першою заговорила про страхування життя. Змусила мене пообіцяти, що я досліджу страхові поліси. Змусила мене дати хреста, що в разі, коли щось піде не так, я знайду її втрачену дитину та передам їй страхові виплати плюс усі роялті від продажу відео.

Вона все ще говорила, як їй хочеться зробити свою дитину багатою, коли я полізла рукою між подушки свого дивана. Мацаючи поміж зернятками поп-корну, «старими дівами»[26] та дрібними грішми, я нарешті торкаюся глянцюватого паперу.

Просто тут я подала документи на шість страхових полісів. Єдине, чого в них не вистачало, — це її підпису. Загальна потенційна сума виплати — десять мільйонів.

Начепивши окуляри, міз Райт, скосивши очі, ч птає папери, її маска з авокадо кришиться, розтріскується та відвалюється зеленими окрушинами. Вона тримає папери на витягнутій руці. Пильно розглядаючи дрібний шрифт, вона каже: «Завжди на крок попереду, так?»

За це вона і платить мені скажені гроші, кажу я їй. Мої пальці виколупують кулькову ручку зі щілини між подушками.

І міз Райт каже: «Та королева, чи імператриця, чи як ії?» Підписуючи кожен страховий поліс. Киваючи на телевізор, вона каже: «Ця Мессаліна, їй треба було просто вбити себе…»

Розділ 17

Містер 600

Блядуватий чувак саме триндить по мобільному, коли в нього зносить дах. Блядун із чорним волоссям, яке зачесано, затягнуто назад та прилизано гелем, аби приховати його лисину, від чого оголюється нескінченний простір його високого, білого чола, він триндить про фондові опціони, продажні ціни та резервну маржу, коли Шейла підіймає очі від планшетки, яку тримає.

Шейла підкликує натовп та кричить: «Джентльмени». Вона кричить: «Дослухайтесь до своїх номерів, будь ласка. Мені потрібні…»

Кожне вухо повертається, щоб слухати, нашорошується, щоб чути, чуваки припиняють жувати напхані за щоки чипси тако. Чуваки визирають із дверей сортиру, все ще тримаючи член у руці. Очі широко розкриті, ніби хочуть побачити слова. Чуваки шикають один на одного, підіймають руки та машуть ними в повітрі, щоб закрити рота іншим чувакам.

Шейла вистрілює слова вагомо, наче струмінь сперми прямо тобі в око, кажучи: «…номер 247… номер 354… і номер 72». Вона маше рукою в напрямку сходів та каже: «Названих джентльменів прошу слідувати за мною…»

Чувак номер 72, ймовірний малюк Кессі.

От тут у блядуна з мобільним і зносить дах. Чувак притискає телефона до грудей. Він козиряє модельною стрижкою на цицьках — як коли вдягаєш на свою машинку насадку номер один та зістригаєш усе волосся на грудях до однієї довжини в чверть дюйма. Така, як у чуваків із «Міжнародного чоловічого каталогу», тільки без прокачаних м’язів. Чувак каже своєму телефону: «Зачекай хвильку». Він закидає голову та горлає: «Що за хуйня, леді?» Горлаючи вслід за Шейлою, він каже: «Ви думаєте, ми будемо тут стирчати цілий день, щоб засадити якійсь старій корові?»

Піднявшись сходами до половини, Шейла зупиняється. Вона озирається, прикривши очі однією рукою, щоб роздивитися щось у волохатому морі голів.

Угорі по телеку голова якогось Скотленд-ярду, чи Інтерполу, чи якийсь поліцай-макаронник лиже у Кессі Райт на задньому сидінні поліційської тачки. Його язик натрапляє на діамант. Потім він витягає довгу низку діамантів із її піхви. Діаманти — її найкращі друзі, і з Кессі просто несамовито тече.

Малий номер 72, чувак із трояндами, виникає біля мене і питає: «Що ж мені робити?»

Трахни її, кажу я.

Малий заперечує: «Ні», хитаючи головою. Він каже: «Тільки не мою маму».

Блядуватий чувак, його руки та ноги світять засмагою із