Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

адмірал Саузер, про якого Авасарала запевняла всіх, що він із

добрих хлопців, долучив свої кораблі до їхнього малого, але все

більшого флоту з марсіян. На орбіті супутника їх чекала дюжина

кораблів із флоту адмірала Нгуєна. Із Сатурна і Поясу сюди

поспішало ще більше кораблів Марса й ООН. Коли всі

прибудуть, у зоні ураження зберуться тридцять п’ять

флагманських кораблів і десятки менших перехоп лювачів та

корветів на зразок «Росинанта».

Тридцять п’ять флагманських кораблів. Голден спробував

пригадати, чи були ще колись космічні операції такого

масштабу, і не зміг. Охопно з флагманами адмірала Нгуєна

й адмірала Саузера, в кінцевому підрахунку буде чотири

дредноути ООН класу «Труман», а у марсіян — три військові

кораблі класу «Доннаджер», і кожен з них може спустошити

планету. Решту становитиме мішанина з крейсерів та

винищувачів. Не такі важковаговики, як ті семеро, але достатньо

потужні, щоб перетворити «Росинант» на хмарку пари. І це, якщо чесно, непокоїло Голдена найбільше.

Теоретично його команда мала більше кораблів. Об’єднавши

сили, Саузер і марсіяни переважали контингент Нгуєна вдвічі.

Але скільки земних кораблів готові стріляти по своїх тільки

тому, що так сказав один адмірал і політикиня-вигнанка?

Цілком можливо, що, коли почнеться справжній бій, на багатьох

оонівських кораблях із невідомих причин відмовить зв’язок

і вони чекатимуть розвитку подій. І це ще не найгірший

сценарій. У найгіршому випадку частина кораблів Саузера

перейде на інший бік, щойно марсіяни почнуть убивати землян.

Може так статися, що безліч людей цілитимуться одні в одних, і ніхто не знатиме, кому довіряти.

Бій може перерости в м’ясорубку.

— У нас удвічі більше кораблів, — сказала Авасарала зі свого

незмінного місця за радіостанцією.

Голден хотів заперечити, але передумав. Зрештою, це нічого не

змінить. Авасарала вірить у те, що хоче. Їй треба думати, що всі

її зусилля чогось варті, що вони скоро принесуть плоди, щойно

прилетить флот і цей клоун Нгуєн здасться перед її армадою.

Але, по правді, її версія була такою самою фантазією, як і його

версія. Ніхто не знатиме напевно, поки не знатимуть напевно

всі.

— Скільки ще? — спитала Авасарала і зробила з колби ковток

слабкої кави, яку вона почала заварювати для себе замість чаю.

Голден хотів тицьнути її носом у навігаційні дані, які «Росі»

виводив на кожний екран, але передумав. Авасарала не хотіла, щоб він їй показав, як знайти щось самій. Вона хотіла, щоб він їй

сказав. Не звикла натискати на кнопки сама. Вона вважала себе

вищою за рангом. Голден замислився, який насправді в цій

ситуації

має

вигляд

командна

вертикаль.

Скільки

самопроголошених капітанів викрадених кораблів треба, щоби

зрівнятися з посадовицею-утікачкою? Суд може радитися

з цього питання десятиліттями.

Він також несправедливий до Авасарали. Річ була не в тім, що

вона роздає йому накази. А в тому, що до цієї ситуації вона

виявилася геть непідготовленою — і при тому, що дає найменше

користі з усіх на палубі, вона намагається нав’язати свою владу.

Намагається змінити навколишній простір так, щоб він не

розходився з її уявленням про саму себе.

Або, може, їй просто потрібно почути чийсь голос.

— Ще вісімнадцять годин, — відповів Голден. — Більшість

кораб лів, які не є частиною нашого флоту, будуть там раніше.

А ті, що не будуть, з’являться набагато пізніше, тож на них

можна не зважати.

— Вісімнадцять годин, — повторила Авасарала, і її голос звучав

майже трепетно. — Який же космос, бляха, великий. Історія

стара, як світ.

Він вгадав. Вона просто хотіла поговорити, тож він дав їй цю

можливість.

— Яка історія?

— Імперія. Кожна імперія росте, поки не накине лапою на те, що не може втримати. Спочатку ми билися за найкраще гілля на

дереві. Потім злізли й почали битися за кілька кілометрів лісу.

Потім хтось осідлав коней, і