Читати книгу - "Історія ГУЛАГу"

Морозов Н. А., Рогачев М. Б. ГУЛАГ в Коми АССР // Отечественные архивы, № 2, 1995. с. 182–187.

Наумов В., Сигачев Ю. (ред.). Лаврентий Берия, 1953: документы. М., 1999.

Невский Г. В. и др. (ред.). Покаяние: мартиролог. т. 1–3. Сыктывкар, 1998.

Нерлер П. С гурьбой и гуртом: хроника последнего года жизни О. Э. Мандельштама // Минувшее. т. 8, 1992.

Ногтев А. ОСЛОН: его история, цели и задачи // Соловецкие острова, № 2–3, февраль-март 1930.

Ногтев А. Соловки // Экран, № 2 (39), 1926. с. 4–5.

Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне: сборник документов. т. 1: Накануне. М., 1995.

Осипова Ирина. Хотелось бы всех поименно назвать. М., 1993.

Охотин Н. Г., Рогинский А. Б. (ред.). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР, 1923–1960: справочник. М., 1998.

Память (серія історичних антологій, що видавалася з кінця 1970-х років у США).

Папков С. А. Лагерная система и принудительный труд в Сибири и на Дальнем Востоке в 1929–1941 гг. // Возвращение памяти. т. 3. с. 40–57.

Петров Никита, Скоркин К. В. (ред.). Кто руководил НКВД: 1934–1941. М., 1999.

Пихоя Р. Г. и др. (ред.). Катынь: документы. М., 1999.

Пихоя Р. Г. Советский Союз: История власти, 1945–1991. Новосибирск, 2000.

Полещиков В. М. За семью печатями. Сыктывкар, 1995.

Полян Павел. Не по своей воле: история и география принудительных миграций в СССР. М., 2001.

Попов В. П. Неизвестная инициатива Хрущева (о подготовке указа 1948 г. о выселении крестьян) // Отечественные архивы, № 2, 1993. с. 31–38.

Попова Т. У. Судьба родных Л. Мартова в России после 1917 года. М., 1996.

Посетители кабинета И. В. Сталина // Исторический архив, № 4, 1998. с. 180.

Райзман Д. Малдяк в жизни Королева. Магадан, 1999.

Резникова Ирина. Православие на Соловках. Санкт-Петербург, 1994.

Роговин Вадим. 1937. М., 1996.

Рождение ГУЛАГа: дискуссии в верхних эшелонах власти // Исторический архив, № 4, июль-август 1997. с. 142–156.

Розанов Михаил. Соловецкий концлагерь в монастыре. М., 1999.

Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. Верховный Совет Российской Федерации. М., 1993.

Сергеев И. Н. Царицыно, Суханово: люди, события, факты. М., 1998.

Словарь тюремно-лагерно-блатного жаргона. М., 1992.

Соболев С. А. и др. Лубянка, 2. М., 1999.

Собрание документов самиздата. Radio Liberty Committee, Munich, Germany (LOC).

Театр ГУЛАГа. M., 1995.

Уйманов В. Н. (ред.). Репрессии: как это было. Томск, 1999.

Хлевнюк Олег. 1937: Сталин, НКВД и советское общество. М., 1992.

Хлевнюк Олег. Л. П. Берия: пределы исторической «реабилитации» // Г. А. Бордюгов (ред.). Исторические исследования в России. Тенденции последних лет. М., 1996. с. 139–154.

Хлевнюк Олег. Принудительный труд в экономике СССР: 1929–1941 годы // Свободная мысль, № 13, 1992. с. 73–84.

Хьетсо Гейр. Максим Горький: судьба писателя. М., 1997.

Цыганков Анатолий (ред.). Их назвали КР. Петрозаводск, 1992.

Чухин Иван. Два документа комиссии А. М. Шанина на Соловках // Звенья. т. 1. М., 1991. с. 359–381.

Чухин Иван. Каналоармейцы. Петрозаводск, 1990.

Шмиров Виктор. Лагерь как модель реальности. Доклад на конференции «Судьба России в контексте мировой истории двадцатого века». Москва, 17 октября 1999 года.

Щербакова И. Л. Наказанный народ: репрессии против российских немцев. М., 1999.

Экономика ГУЛАГа и его роль в развитии страны, 1930-е годы: сборник документов. Российская академия наук. М., 1998.

Юрасова Д. Реабилитационное определение по делу работников ГУЛАГа // Звенья. т. 1. М. с. 389–399.

АРХІВИ

Hoover — Гуверівський інститут війни, революції і миру, Стенфорд, Каліфорнія, США.

Info-Russ — зібрання документів Володимира Буковського.

Karta — товариство «Карта», Варшава.

LOC — Бібліотека Конгресу США, Вашингтон.

ML — бібліотека Мерілбон, зібрання документів «Міжнародної амністії», Лондон.

АКБ — Архангельська краєзнавча бібліотека, Архангельськ.

АПРФ — Архів президента Російської Федерації.

ВКМ — зібрання документів Воркутинського краєзнавчого музею, Воркута.

ГАОПДФРК — Державний архів суспільно-політичних рухів і формувань Республіки Карелія, Петрозаводськ.

ГАРФ — Державний архів Російської Федерації, Москва.

ІКМ — зібрання документів Іскітімського краєзнавчого музею, Іскітім.

Кедровий Шор — архіви лагпункту Кедровий Шор, Інтлаг, зібрання документів автора.

«Меморіал», Комі — архів товариства «Меморіал», Сиктивкар.

«Меморіал», Санкт-Петербург — архіви товариства «Меморіал», Санкт-Петербург.

НАРК — Національний архів Республіки Карелія, Петрозаводськ.

РГАСПИ — Російський державний архів соціальної і політичної історії, Москва.

РГВА — Російський державний військовий архів, Москва.

СКМ — зібрання документів Соловецького краєзнавчого музею, Соловецькі острови.

ЦХИДК — Центр зберігання історико-документальних колекцій, Москва.

ІНТЕРВ’Ю

Андреєва Анна (Москва, 28 травня 1999 року).

Анонімний колишній директор табірного дитячого будинку (Москва, 24 липня 2001 року).

Антонов-Овсєєнко Антон (Москва, 14 листопада 1998 року).

Бердзенішвілі Давид (Москва, 2 березня 1999 року).

Булгаков Віктор (Москва, 25 травня 1998 року).

Вайденфельд Данута (Лондон, 22 січня 1998 року).

Вайденфельд Стефан (Лондон, 22 січня 1998 року).

Василєєва Ольга (Москва, 17 листопада 1998 року).

Вигановська Марія (Лондон, 22 січня 1998 року).

Віленський Семен (Москва, 6 березня 1998 року).

Зорін Юрій (Архангельськ, 13 вересня 1998 року).

Ірен Аргінська (Москва, 24 травня 1998 року).

Кораллов Марлен (Москва, 13 листопада 1998 року).

Корольова Наталія (Москва, 25 липня 2001 року).

Мясникова Поліна (Москва, 29 травня 1998 року).

Негретов Павло (Воркута, 15 липня 2001 року).

Ольга Астаф’єва (Москва, 14 листопада 1998 року).

Печуро Сусанна (Москва, 24 травня 1998 року).

Пурижинська Ада (Москва, 31 травня 1998 року).

Сітко Леонід (Москва, 31 травня 1998 року).

Смирнова Галина (Москва, 30 травня 1998 року).

Трус Леонід (Новосибірськ, 28 лютого 1999 року).

Усакова Галина (Москва, 23 травня 1998 року).

Федоров Євгеній (Електросталь, 29 травня 1999 року).

Фільштинський Ісаак (Передєлкіно, 30 травня 1998 року).

Фінкельштейн Леонід (Лондон, 28 червня 1997 року).

Хачатрян Людмила (Москва, 23 травня 1998 року).

Шистер Алла (Москва, 14 листопада 1998 року).

Юрганова Валентина (Іскітім, 1 березня 1999 року).

Примітки

Повний бібліографічний опис опублікованих і неопублікованих спогадів, творів літератури, джерел, архівів та інтерв’ю, що подаються у Примітках у скороченій формі, знаходиться у відповідних розділах Бібліографії. Усі посилання на спогади стосуються перекладів на англійську мову, крім випадків, коли подається російська назва джерела.

1

Цит. за Cohen. — p. 39.

2

Legett. — p. 102–120.

3

Охотин, Рогинский.

4

Докладніший розгляд статистики див. у Додатку.

5

Rigoulot, Les Paupũires Lourdes. — p. 1–10.

6

Цит. за Johnson. — p. 243.