Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

целюлози не міг притлумити тепле самовдоволене сяйво, що оточувало Голдена. Він поглинав ерзац-яйця, щосили

стримуючи усмішку. Ліворуч від нього за столом на камбузі

«Росинанта» сидів Еймос, із запалом плямкаючи. Праворуч від

Голдена Алекс ганяв шматки фальшивого яйця по тарілці

скибкою настільки ж фальшивого хліба. Наомі сьорбала чай

і пускала Голдену бісики через стіл. Він боровся з бажанням їй

підморгнути.

Вони удвох обговорювали, яким чином повідомити команді

новину, але не дійшли згоди. Голден ненавидів замовчування.

Якщо тримати стосунки в таємниці, вони здаватимуться чимось

брудним або ганебним. Батьки виростили його з переконанням, що люди займаються сексом наодинці не тому, що він вартий

сорому, а тому, що це інтимний процес. П’ять татів і три матері

були приречені на складні домовленості щодо використання

спалень, але від нього ніколи не приховували обговорень щодо

того, хто з ким ділить ліжко. Тому й сам Голден дуже не любив

щось приховувати.

Наомі, з іншого боку, вважала, що не варто робити різких

рухів, аби не порушити ту крихку гармонію, яку їм вдалося

віднайти. Голден довіряв її інстинктам. Вона розумілася

у психології малих груп краще за нього самого. Тому він тепер

робив так, як казала вона.

Окрім того, вони могли подумати, ніби Голден вихваляється.

Це було б неввічливо.

Нейтральним і професійним тоном Голден звернувся до своєї

помічниці:

— Наомі, передай мені, будь ласка, перцю.

Еймос рвучко підняв голову. Його виделка з гучним

дзенькотом упала на тарілку.

— Ніхріна собі, ви все-таки так!

— Гм, — озвався Голден. — Ти про що?

— Як ми знову на «Росі» зібралися, ніяк не міг прошарити, що

ж таке підозріле коїться. Аж ось воно що! Ви двоє таки граєтеся

в котика та білочку. Нарешті.

Голден кліпнув, дивлячись на кремезного механіка, тоді

кліпнув іще раз, не можучи підібрати слова. Зиркнув у бік Наомі

в пошуках підтримки, але вона вже опустила голову. Волосся

впало і повністю заховало обличчя, а плечі трусилися від тихого

реготу.

— Мати Божа, кеп! — Еймос вишкірився на всю ширину

обличчя. — Але ж довго ти чохлився! Якби вона за мною так

сохла, я давно сидів би в цьому по вуха.

— Ох, — подав голос Алекс, усім своїм виглядом показуючи, що

не поділяв Еймосової проникливості. — Нічого собі.

Наомі втамувала регіт, витерла сльози з кутиків очей і сказала:

— Спіймали на гарячому.

— Послухайте, — мовив Голден, — це важливо, щоб ви знали: наші стосунки ніяк не впливають на...

Еймос, не дослухавши, голосно пирхнув.

— Гей, Алексе!

— Йоу?

— Старша помічниця шури-мури з капітаном крутить. Ти

станеш від такого гівняним пілотом?

— Мені здається, що ні, — вишкірився Алекс, розтягуючи слова

ще сильніше, ніж зазвичай.

— Цікавий збіг, бо я щось також не відчуваю потреби ставати

гівняним механіком.

Голден зробив іще одну спробу:

— Мені все-таки здається важливим, щоб...

— Капітане, — не слухаючи його, продовжив Еймос, — вважай, що нам похер, і роботу свою ми робимо, як і раніш.

Насолоджуйся, бо за пару днів ми, скорше за все, здохнемо

й так.

Наомі знову розреготалася.

— Ну і добре. І так усі знають, що я це роблю тільки заради

підвищення. А, постривайте. Я ж і так заступниця капітана. Гей,

а тепер мені можна бути капітанкою?

— Ні, — крізь сміх відповів Голден. — Брудна робота, тобі не

сподобається. Не можу такого з тобою вчинити.

Наомі усміхнулася і розвела руками. «Бачиш? Я теж іноді

помиляюся». Алекс дивився на нього з непідробною симпатією, щасливий бачити його й Наомі разом. Усе було добре.

* * *

в космосі, — кам’яна шкірка приховує жахіття всередині. Алекс

підвів їх поближче, аби мати змогу детально просканувати

станцію. Астероїд збільшувався на Голденовому екрані, поки

поверхня не наблизилася на відстань витягнутої руки. За

сусіднім командним терміналом Наомі нишпорила по астероїду

ладаром, видивляючись будь-яку потенційну небезпеку для

саперів, що мали прибути за кілька днів. На Голденовому

тактичному дисплеї наукове