read-books.club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

119
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 199 200 201 ... 211
Перейти на сторінку:

Поки Волтер подумки вбивав нас, ми з хлопцями зайняли місця та підключали інструменти. Боббі Рок тим часом готував слухачів до виступу.

— Дикі слухачі Wild Rock, зараз у прямому ефірі молодий рок-гурт The Shadows виконає для вас один зі своїх новеньких синглів.

Вказавши на мене рукою, Рок дав команду починати. Прикривши мікрофон, я повернувся до Джеймса і сказав:

— Дай мені десять секунд.

Він підморгнув мені та кивнув.

— Еріко, сподіваюся, ти чуєш мене зараз, — невпевнено почав я, а відчувши руку Сема на плечі, випалив на видиху: — Я кохаю тебе, моя музо. Ти завжди будеш у моїх думках, моєму серці та в моїх текстах.

Джеймс почав відлік паличками, і на четвертий удар радіослухачі змогли насолодитися піснею під назвою «Муза», присвяченій єдиній, яка мене надихала.

Заплющивши очі, я співав, представляючи Еріку. Переді мною був прекрасний образ того вечора, коли я вперше виконав для неї пісню Елвіса Престлі. Усе навколо ніби зникло, і ми залишилися наодинці, нехай тільки в моїй голові, але все ж таки.

— Це дике рок радіо, — почав ведучий у свій мікрофон, щойно ми перестали грати, — яке транслюється по всьому світу двадцять чотири години на добу. Ми граємо хард-рок, сучасний рок, метал, а також мейнстрім-рок та альтернативний метал. — Зробивши паузу й понизивши голос, ніби граючи зі слухачами, Боббі додав: — Wild Rock — ваш номер один для рок-музики!

Після слів Боббі в ефір пустили пісню «Душа», яка і зробила наш гурт популярним.

***

Щоденник Джейкоба

«Моя чарівна Еріко,

вчора я писав тобі про ефір на радіостанції Wild Rock. Пам'ятаєш? Хочу вірити, що ти мене чула. Ця станція транслюється у всьому світі, і тепер уся планета знає, що я кохаю тебе. І знаєш, зізнавшись у почуттях, мені стало так легко на душі.

А ще мені дуже сподобалося, як це звучить — однозначно правильно і неймовірно гарно... Еріко, я кохаю тебе! Солодка, з кожним днем ​​мої почуття тільки сильніші, через що стає важче на душі, адже тебе немає поряд. Дівчинко моя, я так сильно сумую за тобою.

Читаючи мої щоденні записи, ти вже знаєш, що в соціальних мережах я тебе не знайшов. Солодка, як ти назвалася, га? Чи, може, ти взагалі ніде не зареєстрована? Знаєш, я знайшов в Instagram Еріку Ньюман із ніком Місіс Коломбо, уявляєш? Джеймс, здається, навіть відправив їй запит на підписку, дуже вже хотів подивитися на цю Еріку, але вона відхилила його.

Сьогодні ми з Джоном почали переглядати результати пошуку в браузері на твоє повне ім'я, а Джеймс у цей час перебирав шоу-балети міста Лос-Анджелес, інформація про які є у вільному доступі в інтернеті. Як бачиш, сьогодні до мене прийшли лише двоє — Джон та Джеймс. Сем вирішив перебратися до своєї квартири, яку купив майже рік тому, тож займався переїздом. Він так і не обговорював зі мною ту розмову з Моллі. Цікаво, а ти знаєш? Думаю, так, адже ви дуже близькі з подругами.

Хочу зізнатися в дечому, що знову-таки не сказав, коли ти була поруч. Того дня, коли я затягнув тебе у воду, щось відбулося в моєму серці. Гадаю, саме в той момент я відчув кохання. Може, ти зараз навіть смієшся, читаючи, але я не брешу. Це було таке незвичайне почуття, ніби я нарешті розплющив очі або заново народився. Не знаю, як правильно висловитись. Обійнявши тебе, я, здавалося, навіть почув, як серце стрепенулося, а дихання й зовсім перехопило. Це було так дико для мене, але водночас неймовірно приємно. Скажи, ти теж це відчула?

Стільки запитань, а відповідей немає. На сьомий день ще не стало звичним звертатися до тебе через записи в щоденнику. Та й не варто звикати до цього, адже скоро я знайду тебе. Я вірю.

Нехай це прозвучить як банальне кліше, але все ж таки, моя чарівна Еріко, сьогодні я кохаю тебе більше, ніж учора, але менше, ніж завтра! Я знаю, що той день, коли скажу тобі це в очі, уже близько!

Навіки твій, Джейкоб!»

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 199 200 201 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"