Читати книгу - "Мобі Дік, Герман Мелвілл"

відданістю, чи то Долею, ще сиділи погани-гарпунники, не кидаючи своїх дозорчих постів. Та ось колові хвилі, що розходились від потонулого корабля, захопили й останній вельбот із його командою, і кожне весло або держално списа, що плавали на воді, закрутили все те, живе й неживе, в одному величезному вирі, який затяг у глибини навіть найменшу скіпку, що лишилася з «Пеквода».

Та коли вже останні сплески того виру зімкнулися над головою індіанця на грот-щоглі і над водою зосталося лише кілька дюймів її та розгорнений довгий вимпел, що ніби на глум спокійно маяв над бурунами-нищителями, майже торкаючись їх,- у ту мить із води піднялася червоношкіра рука з молотком і змахнула ним, ніби прибиваючи вимпел міцніше до щогли, що вже зникала під водою. Морський яструб, що, злинувши зі своєї природної домівки між зорями, доти зловтішно кружляв над грот-щоглою і клював прапор, заважаючи Тештіго,- цей яструб тепер дивним чином попав своїм широким крилом між молоток і щоглу, і дикун уже з-під води відчув якимсь інстинктом трепет того крила й останнім рухом притиснув молоток до дерева. І небесний птах з архангельським криком, тягнучись угору гордим дзьобом, обвитий Ахавовим вимпелом, теж пішов на дно разом з його кораблем, що, наче сам сатана, не міг спуститися в пекло, не прихопивши з собою хоч маленьку часточку живого неба, щоб увінчати нею свою голову.

Над жерлом виру закружляли з криком малі морські пташки. Похмурий білий бурун хлюпнув у його круті стіни, а тоді вони зімкнулись, і безкраїй саван моря покотив свої хвилі, як котив і п’ять тисяч років тому.

 

ЕПІЛОГ

 

 

І втік тільки я сам, щоб донести тобі.

Книга Йова

 

 

Драма скінчилася. То навіщо ж іще хтось виходить до рампи?.. Бо один усе ж таки зостався живий.

Склалося так, що після зникнення парса саме мені Доля судила зайняти місце загребного весляра в Ахавовому вельботі: адже його загребний тепер зайняв місце Федаллаха. Я ж таки був той самий, хто в останній день погоні, вилетівши з вельбота разом з іще двома веслярами, лишився на воді за кормою. Отож, плаваючи на самому краю арени дальших подій, я спостерігав їх, а коли корабель потонув, у водоверть над ним потягло й мене. Потягло повільно, але неухильно. Та коли я опинився там, від виру лишилося вже тільки піняве кружало на рівній воді. Мене крутило й крутило, ніби нового Іксіона, 161 довкола схожої на гудзик чорної бульки на осі того кружала.

Та коли я опинився в його центрі, чорна булька луснула, і з води, чи то звільнений своєю хитромудрою пружиною, чи то завдяки великій плавучості, сторчма, з величезним розгоном вистрибнув зроблений з труни рятувальний буй, упав і загойдався поруч мене. На тій труні я майже весь день і наступну ніч плавав по спокійних, жалобних хвилях. Мимо пропливали акули, але не займали мене, ніби хтось почіпляв замки на їхні пащі. Люті морські яструби теж ширяли наді мною, ніби поховавши дзьоби в піхви. А другого дня на обрії з’явилося вітрило. Воно росло, наближалося, і врешті мене підібрав корабель. То була «Рахіль», що снувала по морю, шукаючи своїх утрачених дітей, але знайшла тільки ще одного сироту.

 

 

КІНЕЦЬ

 

Герман Мелвілл

 

МОБІ ДІК, АБО БІЛИЙ КИТ

роман

 

Herman Melville, «Moby Dick, or The White whale», 1851

 

0009

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Герман Мелвілл «Мобі Дік, або Білий Кит».

Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1984.

Серія «Вершини світового письменства»

том 48

 

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

 

© Переклад з англійської: Юрій Лісняк

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту:

OpenBook, 2019

 

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури

«Відкрита книга»

 

2019

 

 

1 - F. O. Matthiessen. American Renaissance, N. Y., 1946, p. 459.

2 - R. Zoellner. The salt-sea mastodon. Berkley, 1973.

3 - Острів Ероманга - один з Новогебрідських островів. (Тут і далі прим. перекладача позначені цифрами).

4 - Гемптон-Корт - палац англійських королів поблизу Лондона, нині музей. Тюїльрі - резиденція французьких королів у Парижі.

5 - Не знаю, що воно (латин.).

6 - «Рік чудес» (латин.).

7 - Батарея - сквер у Нью-Йорку, на південному мисі острова Манхеттену, де колись був форт.

8 - Уайтгол - вулиця, що тягнеться по Манхеттену з півдня на північ.

9 - Соко - річка в штаті Мен, на північному сході США.

10 - Рокевей - мис на півдні острова Лонг-Айленд, нині в межах міста Нью-Йорка.

11 - В цій долині, що лежить на південь від Єрусалима, колись приносили людські жертви божеству Молохові.

12 - Евроклідон - північно-східний вітер, згаданий у євангельській книзі Діяння апостолів.

13 Бідний Лазар і Багатій - персонажі євангельської притчі.

14 - Ледьярд Джон (1751-1789) - учасник останньої експедиції Джеймса Кука; подорожував також по Європі й Сибіру (до Якутська).