Читати книгу - "Алеф. Прозові твори"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
330
Кемніц, Мартін (1522—1586) — німецький теолог.
331
Бен Азаї, Симеон (II ст.) — гебрейський релігійний діяч.
332
Джованні з Вітербо (1432—1502) — італійський чернець-домініканець.
333
Мідрашім — коментатори Талмуда.
334
Геліополь — римська колонія на теренах Малої Азії.
335
Аменофіс IV (Аменхотеп IV, 1424—1388 до н. е.) — єгипетський фараон.
336
Геродот (484?—420? до н. е.) — давньогрецький історик.
337
Рабан Мавр (780?— 856) — церковний діяч і теолог.
338
«Сатурналії» — твір латинського письменника Амвросія Феодосія Макробія.
339
Флавій, Йосиф (37—бл. 100) — римський історик.
340
Ґреґоровіус, Фердинанд фон (1821—1891) — німецький історик античності та Середньовіччя.
341
Міклошич, Франц (1813—1891) — австрійський мовознавець-славіст.
342
Бубер, Мартін (Мардохай) (1878—1965) — гебрейський релігійний філософ і письменник.
343
Хезліт, Вільям (1778—1830) — англійський критик і публіцист, теоретик романтизму.
344
Амаро, Хуан Франсиско — персонаж новели Борхеса «Друга смерть».
345
Дю Канж, Шарль (1610—1688) — французький літератор і лексикограф.
346
Крус, Хуан де ла (Сан-Хуан де ла Крус, справжнє ім’я — Хуан де Йепес-і-Альварес, 1542—1591) — іспанський поет-містик і теолог, чернець-кармеліт.
347
Катріель, Сіпріано — індіанський вождь, воював у війську генерала Б. Мітре.
348
Іригоєн, Іполіто (1852—1933) — аргентинський державний діяч, президент країни (1916—1922 та 1928—1930).
349
«Поль і Вірґінія» (1787) — роман французького письменника Ж. Бернардена де Сан-П’єра.
350
Картафіл — одне з імен Агасфера, Вічного жида.
351
Макао (Аоминь) — півострів на території південного Китаю, від 1680 р. — володіння Португалії
352
Фіви Стобрамні — головне місто Беотії.
353
Діоклетіан (243—бл. 315) — римський імператор (284—305), переслідувач християн.
354
Плутон — у грецькій міфології Аїд, бог підземного царства, владар незліченних скарбів і людських душ.
355
Ґетулія — територія на північному заході Африки.
356
Арсіноє — єгипетське місто.
357
Тартар — за давньогрецькою міфологією, найбільша безодня в підземному царстві, місце кари злочинців.
358
Зела — місто в Малій Азії.
359
Фессалія — область у Греції.
360
Кібела (Велика Матір богів) — вшановувалась як життєдайне начало в Малій Азії, а згодом у Римі.
361
«Війна мишей і жаб» (у збірці «Алеф» — «Війна жаб і мишей») — «Батрахоміомахія», давньогрецький комічний епос, пародія на «Іліаду».
362
«Пісня про мого Сіда» (в збірці «Алеф» — «Поема про Сіда») — іспанський героїчний епос.
363
«Еклоги» — йдеться про «Буколіки» Верґілія.
364
Аґріппа, Корнелій (1486—1535) — німецький учений, філософ і алхімік, історіограф короля Карла І.
365
Стемфордський міст — місце битви між норвезьким військом під проводом Гаралда Суворого та англосакським військом короля Гарольда II.
366
Гаролд (1022—1066) — король Англії.
367
Гаральд Суворий (?— 1066) — король Англії.
368
Коложвар — місто в Угорщині.
369
Абердин — портове місто в Шотландії.
370
Протей — у міфології давніх греків — морське божество; за єгипетською версією міфу — один із найдавніших єгипетських царів; згодом містики вважали Протея символом першооснови світу — матерії.
371
Джонсон, Бен (Бенджамін, 1573—1637) — англійський поет і драматург.
372
Росс, Александер (1591—1654) — англійський поет.
373
«Назад до Мафусаїла» — твір Б. Шоу.
374
Бальванера — район Буенос-Айреса.
375
Болеадора — мотузка із закріпленими на кінці каменями, зброя запозичена ґаучо в індіанців.
376
Кварейм — ріка в Бразилії на кордоні з Уругваєм.
377
Авреліан (? — бл. 551) — церковний діяч, єпископ Арля.
378
Аквілея — італійське місто, 452 р. зруйноване військом гунів під проводом Аттили.
379
Прокруст — прізвисько Дамаста-розбійника, котрий заманював подорожніх, клав їх на ліжко, а тоді видовжував або відрубував їм ноги.
380
Плутарх (бл. 45—бл. 127) — грецький письменник і філософ.
381
Аполлон — бог Сонця у стародавніх греків.
382
Солецизм — неправильний мовний зворот як елемент стилю.
383
Іксіон — за давньогрецькою міфологією, цар лапітів, покараний Зевсом за те, що на банкеті той почав домагатися кохання богині Гери.
384
Сізіф — за давньогрецькою міфологією, владар міста Ефіра (Коринфа), покараний богами за зухвалість.
385
Ориґен (бл. 185—253 або 254) — християнський теолог, філософ і вчений.
386
Лукулл (109?—57?) — римський воєначальник.
387
«Патрологія» — зібрання творів християнських філософів II—VIII ст., здійснене в XIX ст. французьким теологом Жаном Полем Мінем.
388
Мінь, Жан-Поль (1800—1875) — французький теолог.
389
«Християнська топографія» —
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Алеф. Прозові твори», після закриття браузера.