Читати книгу - "Весняна казка , Еммі Берн "

Та замість адвоката за столом сидів дядько Остап , його я радий бачити ще більше .

— Як ти тут ? Та що сталось? - його голос був стурбований.  

— Та абсурд якийсь, сказав що мене заарештовано за підробку документів. Навіть імені свого не назвав , протоколу затримання теж немає , просто надів наручники та привіз сюди . Мені потрібно в лікарню, там Марі і з дідусем біда - зараз головне вийти звідси, і дістатись лікарні.

— Вони у мене вдома не переживай. До речі дуже бойова дівчина у тебе, вона переодяглась в медсестру і викрала твого дідуся . Я вчасно підїхав , та врятував її від громил . - не можу повірити своїм словам , моя дівчинка пішла на такий крок , щоб урятувати його. Тепер я ще більше люблю її , і точно не відпущу від себе ніколи.  

— А їй не страшно одній там ? Я хочу почути її голос, дай мені подзвонити - бачу як дядько вагається, наче боїться мені щось сказати.

— З нею там Макс - я не говорив дядькові за Макса , а сам попередив його, щоб не наближався до Марі , якщо він хоч пальцем до неї торкнувся не подивлюсь що він мій названий брат .

— Телефон - більш суворішим тоном кажу.

Дядько передає мені телефон,  я швидко набираю по пам'яті номер своєї дівчинки , але окрім довгих гудків нічого не чую . Страх швидко проникає у мої думки , тому набираю ще раз і також без відповіді . Вирішую подзвонити до Макса .

— Так тату - голос стривожений , мені це не подобається.

— Де моя Марі ? - злість відчувалась у кожному моєму слові .

— Спить - від злості сильніше стискаю телефон, його ця манера спілкування бісила мене з дитинства.

— Ти можеш мені нормально пояснити. І так як що ти хоч пальцем до неї доторкнувся , я тобі їх зламаю - не дивлюсь на дядька , мені зараз байдуже що він це чує .

— Правда? Ти спочатку вийди . А поки вона тут зі мною , але скажу тобі вона тебе дійсно любить.  Навіть намагалась мені погрожувати , але не вийшло. - його голос виводити з рівноваги, ще більше.

— Розбуди її - мені необхідно почути її голос, зараз же, а то з глузду з'їду .

— Вона під ліками , спати буде довго - слова про ліки мене дуже налякали.

— Що з нею ? - від свого стального тону сам в шоку .

— Перехвилювалась, ну все я більше не маю бажання з тобою говорити братику - він скидає виклик, а я розумію що мені потрібно вийти негайно.

— Мені потрібно до Марі , зараз же. - не стримуюсь та кричу на дядька .

— Дай мені годину часу- він намагається говорити до мене спокійно.

— Тільки годину - стальним тоном карбую кожне слово .

Як вам розділ? Як думаєте чи наважиться Макс образити Марі?