Читати книгу - "Повість минулих літ"

А диявол радувався цьому, не знаючи, що скоро буде погибель йому. Отак бо й раніше старався він погубити рід християнський але прогонили його хрестом чесним в інших землях. "Тут же, — думав собі окаянний, — тут, — мовляв, — єсть мені житво, бо ту не вчили апостоли, ні пророки [не] прорекли". Не відав він, що про рок [Осія] сказав [про слова господа]: "І наречу не моїх людей людьми моїми" 3. А про апостолів [Давид] сказав: "По всій Землі розійшлися провіщання їх, і до кінця Всесвіту глаголи їх" 4. Бо якщо апостоли і не були тут самі, то учення їх, яко труби, звучать по всім 65 світі в цфквах. їх бо ученням побіждаємо ми врага-диявола, топчучи [його] ногами, як ото потоптали його сі два побожники, діставши вінець небесний зо святими мучениками і з праведниками.

У РІК 6492 [984]. Пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, і послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста. І стрів він радимичів на ріці Піщані, [і] побідив Вовчий Хвіст радимичів. Тому й дражнять руси радимичів, кажучи: "Піщанці од вовчого хвоста втікають". Були ж радимичі із роду ляхів і, прийшовши, тут поселилися. І платять вони данину Русі, і возять повіз1 і до сьогодні.

У РІК 6493 [985]. Рушив Володимир на Болгар з Добринею, вуєм своїм, у човнах, а торків берегом [Волги] привів на конях, і так переміг болгар. І сказав Добриня Володимирові: "Оглядав я колодників ', і всі вони є в чоботях. Сим данини нам не платити, підемо оба шукати тих, що в постолах". І вчинив мир Володимир з болгарами, і поклялися вони межи собою, і сказали болгари: "Тоді хай не буде миру межи нами, коли камінь стане плавати, а хміль — тонути". І вернувся Володимир до Києва.

У РІК 6494 [986]. Прийшли болгари віри магометанської, говорячи: "Ти князь єси мудрий і тямущий, а не знаєш закону. Увіруй-но в закон наш і поклонися Магомету". Володимир запитав — "Яка є віра ваша?" І вони сказали: "Ми віруємо в бога, а Магомет нас учить, наказуючи робити обрізання, а свинини не їсти, і вина не пити, а по смерті з жінками чинити похіть блудну. Дасть Магомет кожному по сімдесят жінок красивих, і вибере одну красиву, і складе красу всіх на [неї] одну, і та буде йому за жону. Тут же, сказав він, нале-66 жить чинити всякий | блуд. Якщо ж на сьому світі хто буде убогим, то [таким буде] й там. Якщо ж багатим він є тут, то [таким буде] й там". І багато іншої облуди [вони говорили], що про неї й писати не можна сорома ради. Володимир же слухав їх, бо сам любив жінок і многоблудство, і вислухав [це все] з насолодою. Але се було йому не до вподоби: обрізання, і про їду свинячого м'яса, а про пиття — особливо. Він сказав: "Русі веселість — пиття, ми не можем без сього бути".

А потім прийшли німці 1 з Риму, говорячи: "Прийшли ми, послані папою". І сказали вони йому: "Мовив тобі папа: "Земля твоя [така], як земля наша, а віра ваша не [така], як віра наша. Віра бо наша — світло. Ми поклоняємось богові, який сотворив небо і землю, і зорі, і місяць, і всяке дихання, а боги ваші — дереве суть". Володимир тоді запитав: "Яка є заповідь ваша?" І вони сказали: "Постити по змозі. "Якщо хто п'є чи їсть — усе во славу божу" 2, — мовив учитель наш апостол Павло". Володимир же сказаі німцям: "Ідіть назад, бо предки наші сього не прийняли".

Коли почули це жиди хозарські, [то] прийшли вони, кажучи: "Чували ми, що приходили болгари і християни, навчаючи тебе кожен віри своєї. Християни ж вірують [у того], що його ми розп'яли, а ми віруємо в єдиного бога Авраама, Ісаака, Іакова". І запитав Володимир: "Який є закон ваш?" Вони ж сказали: "Обрізатися, і свинини не їсти, ні заячини, суботи додержувати". Він тоді запитав: "То де єсть земля ваша?" І вони сказали: "В Єрусалимі". Він же спитав: "А чи там вона єсть нині?" І вони сказали: "Розгнівався бог на предків наших, і розточив нас по землях за гріхи наші, і оддана була земля наша християнам". Володимир тоді мовив: "То як ви інших учите, коли самі ви одкинуті богом? Якби бог любив вас, то не були б ви розкидані по чужих землях. Чи ви замишляєте, щоб і нам таке лихо прийняти?"

А потім до Володимира греки прислали філософа [Кирила], говорячи так: "Чухали ми, що приходили болгари, повчаючи тебе прийняти віру свою. Але їхня віра оскверняє небо і землю, бо вони прокляті суть більше од усіх людей, уподобившись Содому і Гоморрі, на яких ото напустив бог каміння розжарене, і потопив їх, і потонули вони. Отак і сих жде день погибелі їх, коли прийде бог судити на землю і погубити всіх, що чинять беззаконня і скверну діють. Ці ж підмивають зади свої, обливавшись водою, і в рот [її] вливають, і по бороді мажуть [нею], згадуючи Магомета. Так же й жінки їхні чинять таку саму скверну та інше, ще гірше: чоловічі [викиди] од злягання вони поїдають".

Коли почув це Володимир, він плюнув на землю, сказавши: "Нечисте се діло".

Сказав тоді філософ: "Чували ми й се, що приходили з Риму німці учити вас віри своєї, їхня ж віра мало од нашої різниться, хоча вони служать на опрісноках, сиріч облатках, але їх бог не заповів, а повелів на хлібі служити. Він поучив апостолів, узявши хліб і сказавши: "Се єсть тіло моє, яке ламаю за вас". Так само і чашу взявши, він сказав: "Се єсть кров моя нового завіту" 3. Сі ж цього не роблять, і не додержали вони правил віри".

Сказав тоді Володимир: "Прийшли до мене жиди, мовлячи: "Німці і греки вірують [у того], що його ми розп'яли". Філософ на це сказав: "Воістину ми в того віруємо, їхні бо пророки передрекли, що родиться бог, а інші — що його розіпнуть і погребуть, і що він на третій день воскресне і зійде на небеса. Вони ж