Читати книгу - "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Бойє
Насмішниць гострі язики все тнуть,
Мов лезо бритви, ледве-ледь відчуте,
Що ріже волосок тонкий, і суть
Їх витівок не легко нам збагнути,
І не вловити їх розмови нить,
Їх думка швидше вітру й куль летить.
Розаліна
Ні слова більш, хай гості йдуть зухвалі.
Бірон
Клянусь, добряче нас тут відшмагали.
Король
Прощайте, вередунки навісні!
Король, вельможі, музиканти і слуги виходять.
Принцеса
Бувайте, московити крижані! 91
І в те, що це розумники, ми вірим?
Бойє
Їх мудрість ви задули, як свічу.
Розаліна
Їх мізки запливли незрушним жиром.
Принцеса
Про недоумство я уже й мовчу.
Скажіть, повісяться вони до ранку
Чи масок вік не знімуть із лиця?
Бірон-зухвалець знітивсь наостанку.
Розаліна
Всяк жалюгідний став, як та вівця.
Король до сліз благав хоч слово ласки.
Принцеса
Бірон божився, я ж була глуха.
Марія
Дюмен себе віддав би й меч дамаський,
Я «ні» сказала, й змовкнув мій слуга.
Катаріна
Лонгвіль казав - його я мучу потай.
Назвав мене...
Принцеса
Нудотою, мабуть?
Катаріна
Це справді так.
Принцеса
Йди звідси, ти ж нудота.
Розаліна
А втім, не в ковпаках вовняних суть.
Мені в коханні сам король поклявся.
Принцеса
Бірон мені на вірність клятву дав.
Катаріна
Лонгвіль служити вік зобов’язався.
Марія
Дюмен до мене, як смола, пристав.
Бойє
Моя принцесо й панни, вірте слову,
Сюди вони в звичайних шатах знову
Всі четверо повернуться притьмом,-
Бо їм не до душі сухий прийом.
Принцеса
Невже повернуться?
Бойє
Ні, прискакають,
Хоч від побою вашого кульгають.
Міняйтеся дарунками мерщій!
Розквітніть, мов троянди на кущі.
Принцеса
А як розквітнути, скажи нам, друже?
Бойє
Красуні в масках - це в бутонах ружі.
Якщо без масок з’являться в красі,
Мов квіти розів’ються у росі.
Принцеса
Кажи пряміше! Як нам їх стрічати,
Коли вони одягнуть звичні шати?
Розаліна
Я раджу брати знову їх на сміх,
Так, ніби в масках ми були своїх.
Спочатку гнів нам треба проявити
На дурнів, ряжених, як московити;
Немов не знаєм тих, що вчотирьох
Нездарний розгорнули тут пролог
Та біля нашого шатра виставу
Дали нудну, самим же на неславу.
Бойє
Ховайтесь, панни, вже куриться шлях.
Принцеса
У шатра мчіть, мов кізки по кущах.
Принцеса, Розаліна, Катаріна і Марія виходять.
Входять король, Бірон, Лонгвіль і Дюмен у своєму звичайному одязі.
Король
Хай бог спасе вас, пане! Де принцеса?
Бойє
В шатрі своєму. Чи величність ваша
Мене пошле з дорученням до неї?
Король
Прошу мене прийняти, їй скажіть.
Бойє
Біжу, й вона до вас так побіжить.
(Виходить)
Бірон
Як голуб корм, він дотепи дзьобає,
А потім знову в обіг їх пускає.
Розносить всюди він добро своє,
На ринках і бенкетах продає.
Ми ж маєм дотепів запас багатий,
Товар лицем не вмієм показати.
Жінок цей залицяльник ловить всіх,
Адамом був би - ввів би Єву в гріх.
В коханні він - митець! А як співає,
Здаля цілунки сміло посилає,
Мавпує моду, знає етикет
Monsieur люб’язний і липкий, як мед.
Охоче він і в кості грає з вами,
І лається пристойними словами.
Він має успіх в жіночок і дам,
І сходинки легкі його ногам.
Це квітка, що до всіх всміхатись звикла,-
А зуби ж білі, мов китові ікла; 92
Йому пошану кожен віддає,
Солодкомовним зовучи Бойє.
Король
Слід на язик йому насипать солі
За те, що збив Армадо пажа з ролі.
Бірон
Та ось і він. Пристойносте, це - жах,
Чим стала ти в нахаби у руках?
Входять принцеса під руку з Бойє, Розаліна, Марія, Катаріна і слуги.
Король
Добридень, панно, зичу вам добра я...
Принцеса
На долю я не скаржуся свою.
Король
Тлумачте краще те, що вам бажаю.
Принцеса
То краще зичте, дозвіл я даю.
Король
Ми прибули просити вас в палати,
Так звольте йти, і двір наш засія.
Принцеса
Лишуся в полі, вам - про клятву ж дбати,-
Відступників не любить бог і я.
Король
Не дорікайте,- змушує до цього
Мене чеснота ваших же очей.
Принцеса
Ні, не чеснота, як сказати строго,-
Порок ламає клятви і людей.
Дівочою ж я честю присягнуся,
Що, як лілея, чиста до цих пір,-
Я краще муки витерпіть рішуся,
Ніж гостею - ввійти до вас у двір:
Якщо зламати клятву вас примушу,
То непрощенний гріх візьму на душу.
Король
Ви живете у пустці,- ох, жінки! -
Самі, без товариства, це ж нам сором.
Принцеса
О ні, величність ваша,- навпаки,
Розваг тут досить, щиро вам говорим.
У нас і росіяни вже були.
Король
Як росіяни?
Принцеса
Так, люб’язні й гречні,
Їх
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір», після закриття браузера.