read-books.club » Наука, Освіта » Стежкою легенд 📚 - Українською

Читати книгу - "Стежкою легенд"

157
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Стежкою легенд" автора Ігор Іванович Якимушкін. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 19 20 21 ... 78
Перейти на сторінку:
переродження яєчників у курок. Трапляється, що через брак у курнику півня у якої-небудь, здебільше поганої несучки у віці трьох-чотирьох років, починають з'являтися півнячі «норови». Курка пробує кукурікати, у неї виростають остроги, гребінь, півняче пір'я. Звичайно такі самозвані півні перестають нестися або несуться погано. Описано випадки, коли поява у курятнику півня рятувала становище: кури, у яких процес перетворення зайшов не так далеко, знову починали добре нестися і поступово втрачали півнячі ознаки.

Французький вчений Пезар повідомляє, що йому пощастило добитися перетворення курей у півнів, годуючи їх лише м'ясом. Внаслідок легкого отруєння м'ясною дієтою яєчники курок атрофувалися, і в них розвинулись ознаки іншої статі.

Цікавий випадок описує англійський учений Ф. Кру. Трирічна курка породи орпінгтон-буфф була гарною несучкою і матір'ю багатьох курчат… Несподівано вона перестала нестися, і після линяння в неї виросло півняче пір'я, остроги, гребінь та з'явилися інші півнячі ознаки. Вона почала кукурікати, битися з півнями і переслідувати курок, які ставилися до неї як до справжнього залицяльника. Від цього «двостатевого» півня і від нормальних курок виросло численне й плодюче потомство.

При розтині вчені виявили, що перетворення курки на півня сталося через туберкульоз. Її яєчник був зруйнований хворобою, і на його місці із залишків ураженої тканини утворився невеликий сім'яник. Гормони, які сім'яник почав виробляти, закінчили перетворення курки на повноцінного півня.


РОГАТА ГАДЮКА — ПРАБАТЬКО ЛЕГЕНДИ

Справа не в чаклунстві, коли курка раптом проспіває, як півень, або півень почне нестися. У всьому винне порушення нормальних фізіологічних процесів в організмі птаха. Це може статися і через отруєння незвичною їжею або після інфекційного захворювання. Окрім туберкульозу, яєчники курок часто вражаються при перитоніті та бацилярному білому проносі. У птахів, що вижили після хвороби, може початися переродження статі.

Мені доводилося відповідати на листи, у яких читачі питали, чи не погана прикмета — кукурікання курей і несучість півнів? І чому існує повір'я, ніби це не на добре?

Ви, звичайно, самі розумієте, що переродження пташиних яєчників не може впливати на долю людей. Раніше в народі усяке незвичайне явище тлумачилось як погана прикмета. Наука звільнила нас від влади темних забобонів. Проте сотні років тому, коли зароджувалася віра в походження василісків від півнів-перевертнів, навіть найосвіченіші й найрозумніші люди були безсилі правильно пояснити таке дивне перетворення птахів.

Протягом цілих століть люди зжилися з легендою про повелителя змій, народженого від півня й жаби, і не помічали вже кричущих протиріч і дурниць, якими вона рясніла. Василіск твердо ввійшов, так би мовити, в побут середньовічного обивателя. Про василісків християни читали у «святих» книгах, нро них сповіщали пілігрими, засновники монастирів. Василісків споглядали на картинах у храмах, з трепетом розглядали їхні опудала у міських кунсткамерах. Не вірити у василіска — все одно що піддавати сумніву вірогідність драматичної сутички святого Георгія з драконом!

Навіть натуралісти тих часів писали про василіска. 1480 року в Голландії видано трактат по зоології з багатозначною назвою ««Dialogus creaturarum» («Міркування про створіння»), В ньому читаємо: «Сей різновид ящірок називають по-грецьки василіском, а латиною — регулюсом [26]. То цар усіх змій і зміїв. Навіть гади тікають від василіска, такий нестерпний його подих».

Пліній Старший також писав про василіска. За його словами, це звичайна змія, але з маленькою золотою короною на голові. Можливо, основою такого судження послужило невірно зрозуміле повідомлення про рогату гадюку Північної Америки, зображення якої часто надибуємо в єгипетських папірусах. (її ієрогліф означає звук «ф»). У рогатої гадюки на голові ростуть два чималих ріжки, здаля вони нагадують зубці невеличкої корони.

Середньовічні письменники возвеличили «вінценосну» змію у сан «царя змій, зміїв і ящірок», увічнивши тим самим злощасну помилку великого натураліста давнини. А деякі пішли ще далі, проголосивши василіска царем усього живого на Землі (крім людини, зрозуміло).

Загальна віра у василіска протрималася до середини XVI століття. Конрад Геснер [27], лікар із Цюріха, перший серед відомих учених не пошкодував різких слів, розвінчуючи короноване чудовисько. Він називав розповіді про василіска «базіканням кумась і безглуздям». Те, що робітники у глибоких шахтах і каменярнях зомлівають, буває, каже Конрад Геснер, не від смертоносного подиху василіска, а від «отруйної цвілі й зіпсованого повітря».

Віллі Лей пише, що грунтові води в Австрії часто насичені сірководнем. Звідси й сморід. Люди та тварини, попадаючи до отруєної сірководнем атмосфери, наражаються на небезпеку [28].

Дослідження показали також, що підґрунтові верстви Відня складаються із шарів пісковика, який залягає не щільною породою, а крихкими грудками досить-таки химерної форми. З'єднуючись одна з одною, вони утворюють дивні фігури.

У колодязях, викопаних мешканцями Відня, часто з'являлась «тухла вода», насичена сірководнем. Спустившись на дно колодязя, люди могли знайти там химерну брилу пісковика й визнати її за труп славнозвісного василіска.


ЖЕНІ АНВЕР

Жені Анвер — патентований василіск із Антверпена. Він дуже вплинув на розвиток повір'я про царя змій. Дослідники, які спробували встановити походження цієї дивної назви, добилися небагато. Гадають, що слово «Анвер» утворено від французької назви міста Антверпена — Анвер. Саме в Антверпен ведуть сліди, що зв'язують музейні колекції Жені Анверів із місцем їх походження.

Отже, Антверпен — місто, де вперше заповзятливі набивачі опудал почали виготовляти василісків. Справа була вигідна. Муніципальні власті, монастирі, заможні люди

1 ... 19 20 21 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стежкою легенд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стежкою легенд"