Читати книгу - "Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– І як відреагував цар? — швидко запитав Мишко.
Насправді, він дуже потерпав, що дідусь почне молитися і розмова обірветься.
Даниїл таємниче підморгнув:
— Цар наказав моїх товаришів зв’язати і вкинути у піч, розжарену вогнем.
— Що? О, який жах!
— Не бійся. Мої товариші не згоріли в печі, — усміхнувся старець.
— Не може такого бути! — не повірив Мишко.
– І неможливе стає можливим, коли живеш з вірою в Бога. Ананій, Мисаїл і Азарій ходили вільно у вогнедишному горні. Але хлопці не вешталися без діла. Вони не переставали хвалити Господа. Закликали і людей, і тварин, і гори, і доли, і джерела, і річки, і моря, і вітри хвалити Його та прославляти.
Мишко мовчки лопотів пухнастими віями. Даниїл звернувся до нього:
— Скажи, дитинко, як називають того, хто користується всіма благами, але не платить за них?
— Безсоромним, або крадієм.
— Отож-бо. Усе, що оточує людину, створене Богом. Тому прокидаючись вранці, найперше — подякуй Творцеві. Зі словами подяки відходь до сну. Протягом дня теж не забувай Йому дякувати.
— Товариші мене засміють, — признався Мишко.
— А ти мовчки, про себе дякуй.
— Ось де він, раб негідний! — раптом пролунав найпротивніший серед людей голос.
Мишкове серце в мент стиснулося. Стало маленьке-малесеньке, розміром у голубине яйце.
Листи, якими обмінялися перси зі скіфамиТаки так, у візок заглядав Комаха. За Комахою маяла товста пика Байбака.
— Аввуню, раб утік від мене. Не хоче мені, сину Дарія, служити. Раб ухиляється від праці, — жалівся Комаха.
Старець журливо хитнув головою. Мишко непомітно наліг на бік короба. Хотів зіскочити з візка і дременути невідь куди, але далеко від мучителів. Даниїл здогадався про таємний намір свого пасажира. Узяв його за руку і міцно тримав у своїй. Мишко кидав полохливі позирки на Комаху. Царевич у відповідь слав блискавки і громи.
Пригладивши бороду, Даниїл дорікнув Ксерксові:
— Михайлик теж жалівся мені. Казав, що ти, Ксерксе, і твій товариш Аман ображали його. Ксерксе, твій брат ліг спати голодним?
Голос старця звучав суворо, що Мишко з радістю про себе відмітив. У серце почала прибувати свіжа кров. Воно збільшилося в розмірах і оживилось.
— Скіф брехун, — задерикувато крикнула товста пика.
— Негідний поступок безчестить вас, панове. Легко знущатися над беззахисним, — картав Даниїл хлопчаків.
Мишко остаточно переконався: дідусь на його боці. Підбадьорений, він виставив на огляд праву долоню. Ображеним голосом скрикнув:
— Я — брехун? А це що? Ага, мовчите? Вам соромно признатися, от що.
Мучителі відвели очі. Свіжа рана з обрисами кружальця в ажурному плетиві свідчила проти них. Присоромлені, вони мовчки чомбали за візком, але й не відставали від нього. О, надійшла черга Мишкові вергати на кривдників блискавки і громи. Це він робив із величезним задоволенням.
Даниїл відсунувся до стінки короба.
— Гайда, плигайте у візок. Місця для всіх вистачить, — підохочував хлопчаків.
Сказав і звів очі на небо. Старечі пальці перебирали бурштинові намистини.
Вчинок Даниїла вельми засмутив Мишка. Та чи варто гнути кирпу в чужому возі? Він неохоче, але відсунувся. Комаха одним скоком опустився на дно, вистелене соломою. А от тлустому Байбаку вскочити не вдалося. Він і чіплявся за дошки, і підстрибував на одній нозі, а другу задирав. Та все марно. Байбакова безпорадність так розвеселила засмученого Мишка, що він тихенько хіхікав. Ксеркс теж сміявся.
Їздовий озирнувся і спинив коней. Аман видерся наверх і прилип до задка. Смоктав пальця і з-під лоба глипав на хлопців, котрі відверто з нього сміялися.
Помолившись, дідусь спрямував ясні очі на Ксеркса.
— Дитинко, сонце моє скотилося на край даху.[32] Мені потрібен помічник. Дозволь Михайлику бути при мені. Він совісний, лагідний хлопчик. А тобі скажу ось що. Слухай і запам’ятовуй. Більша половина твого життя буде пов’язана з військом і війнами. Воєначальник повинен переносити переходи і польові умови легко. Своїми геройськими вчинками мусить запалювати офіцерів і простих воїнів до звитяги. Перемога за військом, що піде у вогонь і воду за своїм вожаком. Таким чином, звикай у походах обходитися без прислуги.
Сумовитий голос старця і перспектива розлуки з ним подіяли на Ксеркса. Він опустив голову і мовчав. Мишкові навіть здалося, що мучитель шморгнув носом.
Даниїл, надавши голосові мажорних ноток, запитав:
— Що новенького у ставці?
— Цар Дарій наказав писареві скласти листа.
– І що? Склав?
— Так, його вже відправили до Скіфа, — обізвався Аман, якому набридло мовчки сидіти.
Мишко загострив вуха.
– І про що йдеться в тому листі? — байдуже спитав старець.
— Що Скіф дурний і хай покориться долі, — підсунувся до гурту Аман.
— Такий короткий лист? — жартував Даниїл, затримавши у пучці намистину.
Повз увагу Мишка не пройшло таке: Комаха глибоко підшморгнув, і кутики його тонких вуст чомусь нервово смикалися. Ось він випростався і голосно сказав:
— Отче, слухай. Я, Ксеркс, син Дарія, Ахеменід, арій, говоритиму. Найрозумніший із людей — цар Дарій, послав гінця до царя скіфів Іданфірса з мудрим листом. Зміст листа такий: «Дивний чоловіче! Чому ти тікаєш від мене, адже у тебе є вибір. Якщо ти вважаєш, що здатний дати мені відсіч, тоді зупинись і ми зійдемось у чесному герці. Коли ж ти слабший, то знову перестань тікати. Принеси своєму владиці в дар
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна», після закриття браузера.