Читати книгу - "Ілон Маск"

їм про основний вебсайт Zip2 — www.totalinfo.com — і намагався переконати їх, що існує високий попит, щоб стимулювати їх зарезервувати адресу на кшталт www.totalinfo.com/toyotaofsiliconvalley. Сервіс не завжди спрацьовував, коли Мор його демонстрував, або завантажувався дуже повільно, що було звично в ті часи. Це змушувало його починати переконувати клієнтів уявити собі потенціал Zip2. «Одного дня я повернувся з чеками десь на дев'ятсот доларів, — розповідає Мор. — Я зайшов до офісу та спитав хлопців, що вони хотіли зробити з грошима. Ілон перестав стукати по клавіатурі, вихилився з-за монітора і сказав: "Та ти що, ти справді дістав гроші?" »

Оптимізм працівників підтримували постійні покращення у програмному забезпеченні Zip2, які робив Маск. Сервіс перетворився з експериментальної перевірки концепції на справжній продукт, який можна було використовувати і демонструвати. Брати Маски достатньо добре тямили в маркетинґу, щоб надати своєму веб-сервісу серйознішого вигляду завдяки імпозантнішому фізичному втіленню. Маск збудував навколо стандартного персонального комп'ютера величенький корпус і встановив цю конструкцію на платформі з коліщатками. Коли приходили потенційні інвестори, Маск влаштовував шоу і викачував цю масивну машину, так що здавалося, що Zip2 працює всередині мінісуперкомп'ютера. «Це справляло враження на інвесторів», — каже Кімбал. Гайлмен. також помітив, що інвесторів приваблювала Маскова рабська відданість компанії. «Навіть тоді, коли він ще був практично прищавим студентом, Ілон мав внутрішню мотивацію, що оцю річ — неважливо яку — треба зробити і якщо він її не зробить, він втратить свій шанс, — каже Гайлмен. — Я гадаю, це те, що бачили венчурні капіталісти: що він готовий поставити на кін все, що в нього є, аби побудувати цю платформу». Одному венчурному капіталістові Маск сказав фактично те саме: «Мій менталітет — менталітет самурая. Я радше зроблю сепуку, ніж зазнаю невдачі».

На ранніх стадіях зростання Zip2 Маск знайшов важливого повірника, який послаблював деякі з цих драматичних імпульсів. Грег Курі, канадський бізнесмен віком близько тридцяти п’яти, зустрів Масків ще у Торонто і перейнявся ідеєю Zip2 ще на стадії ранніх мозкових штурмів. Одного ранку хлопці з'явилися у нього на порозі, інформуючи Курі про те, що мають намір вирушати до Каліфорнії і таки спробувати запустити цей бізнес. Усе ще у своєму червоному халаті, Курі повернувся всередину будинку, трохи десь пошукав і знову вийшов зі скрученими у в'язку шістьма тисячами доларів. На початку 1996 року він переїхав до Каліфорнії та приєднався до Zip2 в ролі співзасновника.

Курі, який у минулому здійснив низку купівель-продажів нерухомості, мав реальний бізнес-досвід і розбирався у людях, виконував у Zip2 функції дорослого опікуна. Канадець умів заспокоювати Маска і зрештою став для нього чимось на кшталт ментора. «Справді розумні люди іноді не розуміють, що не всі можуть іти з ними в ногу чи тримати такий самий темп, — каже Дерек Прудієн, венчурний капіталіст, який пізніше стане генеральним директором Zip2. — Грег — один з небагатьох, до кого Ілон дослухався; йому вдавалося пояснити Маскові контекст речей». Курі також був суддею у кулачних бійках Ілона з Кімбалом, які відбувалися просто в офісі.

«Я ні з ким іншим не б'юся, але ми з Ілоном не здатні примиритися з будь-якою візією, окрім своєї власної», — каже Кімбал. Під час однієї особливо неприємної чубанини щодо одного бізнес-рішення Ілон зірвав шматок шкіри зі свого кулака і мусив робити щеплення від правця. Після того Курі поклав край бійкам. (Курі, який розбагатів, інвестуючи у компанії Маска, 2012 року помер у віці п'ятдесяти одного року від серцевого нападу. Маск був на його похороні. «Ми багато чим йому зобов'язані», — каже Кімбал.)

На початку 1996 року у Zip2 відбулися величезні зміни. Венчурна компанія Mohr Davidow Ventures почула про те, що двоє хлопців з Південної Африки намагаються зробити «жовті сторінки» для інтернету, і зустрілася з братами. Маск, хоча його презентаційні навички були дещо сируваті, представив компанію достатньо добре, й інвестори пішли із зустрічі під враженням від його енергійності. Mohr Davidow інвестували в компанію три мільйони доларів[13]. Маючи ці гроші, компанія офіційно змінила назву з Global Link на Zip2 — малося на увазі «гайнути туди, гайнути сюди»[14], — переїхала до більшого офісу на Кембридж-авеню, 390, у Пало-Альто та почала наймати талановитих інженерів. Zip2 також змінила свою бізнес-стратегію. На той час компанія збудувала одну з найкращих систем представлення маршрутів у мережі. Zip2 збиралася розвивати цю технологію і розширювати масштаби діяльності від затоки Сан-Франциско до усієї країни. Однак тепер компанія збиралася зосередитися на іншому способі гри. Замість продавати свою послугу від дверей до дверей, Zip2 планувала створити пакет програмного забезпечення, який можна було продати газетам, які у свою чергу могли будувати свої власні каталоги нерухомості, автодилерів і приватних оголошень. Газети трохи запізно втямили, як інтернет вплине на їхній бізнес, а програмне забезпечення Zip2 давало їм швидкий спосіб створити онлайн-присутність без потреби розробляти власну технологію з нуля. Зі свого боку, Zip2 могла почати полювати на більшу здобич і отримати свій шмат мережі каталогів, яка охоплювала б усю країну.

Ці перетворення у бізнес-моделі і структурі компанії стануть важливою віхою у житті Маска. Венчурні капіталісти обмежили роль Маска до ролі директора з технологій, а на позицію генерального директора найняли Річа Соркина. До цього Соркин працював у Creative Labs, виробнику аудіообладнання, де він очолював підрозділ розвитку бізнесу і скеровував низку інвестицій в інтернет-стартапи. Інвестори Zip2 розглядали його як досвідчену людину, яка розбирається у тому, що таке інтернет. Хоча Маск погодився на таке улаштування, він був обурений втратою контролю над Zip2. «Увесь той час, коли я працював із ним, можливо, найбільше я шкодував про те, що він уклав угоду з дияволом у подобі Mohr Davidow, — каже Джим Ембрес, віце-президент з технологій у Zip2. — Ілон не мав жодних обов'язків щодо загального керівництва операціями, а хотів бути генеральним директором».

Ембрес мав досвід роботи у Hewlett-Packard Labs та Silicon Graphics Inc. і був одним із тих професіоналів високого класу, яких Zip2 залучила після того, як надійшла перша грошова хвиля. Silicon Graphics, виробник високоякісного комп'ютерного обладнання, яке так любив Голлівуд, була найяскравішою компанією свого часу, і там осіло багато вершків гіківської громади Кремнієвої долини. Але Ембрес використав обіцянку інтернет-багатств, щоб переманити команду найрозумніших інженерів SGI до Zip2. «Наші адвокати отримали листа від SGI, де було зазначено, що ми відбираємо найкращих з найкращих,— розповідає Ембрес. — Ілон був від