Читати книгу - "Фактологія"

Чому що більше людей виживе, то менше буде населення

Якщо зібрати всіх батьків зі щаблів 2, 3 і 4, зі всіх куточків світу, релігійних і нерелігійних, усі разом вони в середньому матимуть по двоє дітей. Я не жартую! Сюди входить населення Ірану, Мексики, Індії, Тунісу, Бангладеш, Бразилії, Туреччини, Індонезії, Шрі-Ланки і ще багатьох інших держав.

Решта 10 % найбідніших країн мають у середньому по п’ять дітей у родині. І знов-таки: у середньому кожна друга родина, що проживає в умовах крайньої бідності, втрачає одну дитину до п’ятирічного віку. Цей показник ганебно високий, але набагато кращий, ніж той жахливий рівень смертності, який стримував зростання населення в погані старі часи.

Коли люди чують, що населення зростає, то думають, що цей процес і далі триватиме, якщо не зробити щось негайно. Вони інтуї­тивно візуалізують тенденцію, що продовжується в майбутньому. Але пригадайте, що моєму онукові Міно не потрібно робити нічого радикального, щоб припинити рости.

Мелінда й Білл Ґейтси мають благодійний фонд і витратили мільярди доларів, щоб урятувати життя мільйонів дітей, що жили в крайній бідності (інвестують у первинну медичну допомогу та освіту). І все одно знаходяться інтелігентні люди з «добрими» намірами, які телефонують у цей фонд і наполягають на тому, що це потрібно припинити. Ось їхній аргумент: «Якщо ви й надалі рятуватимете бідних дітей, то зруйнуєте планету через перенаселення».

Після своїх презентацій я також чув цей аргумент від людей, які хотіли врятувати планету для наступних поколінь. Інтуїтивно їхні аргументи видавалися правильними. Якщо більше дітей виживе, то населення зростатиме. Правильно? Ні! Геть помилкова думка.

Батьки, що живуть у крайній бідності, мають народжувати багатьох дітей через причину, яку я вказав раніше: для того, щоб була робоча сила, а також «зайві» діти на випадок, якщо хтось помре. Це країни, де показник дитячої смертності дуже високий: Сомалі, Чад, Малі та Нігер. Жінки в цих країнах народжують найбільше дітей — від п’яти до восьми.

Коли батьки бачать, що всі діти виживають, коли вже не потрібна дитяча сила, щоб працювати, коли жінки здобувають освіту, поінформовані про контрацептиви й мають доступ до них, незалежно від релігії й культури всі — і жінки, і чоловіки — починають думати про те, щоб мати менше дітей.

Твердження «порятунок дітей лише збільшує чисельність населення» здається правильним, але насправді все навпаки. Кількість населення збільшує затримка в боротьбі з крайньою бідністю. Кожне покоління, яке перебуває за межею крайньої бідності, даватиме ще більше дітей. Єдиний перевірений метод обмежити зростання населення — подолати крайню бідність і забезпечити людям краще життя, включно з освітою та контрацептивами. Маючи це, батьки по всьому світу зробили вибір на користь меншої кількості дітей. Ця трансформація відбулася в усьому світі, але цього не сталося б без зменшення дитячої смертності.

Наше обговорення до цього часу не торкнулося найважливішого моменту — морального обов’язку допомагати людям уникнути злиднів і приниження через крайню бідність. Мені важко чути аргумент, що ми маємо врятувати планету для майбутніх, ще ненароджених, поколінь, у той час, коли люди сьогодні живуть у таких стражданнях. Але коли мова заходить про дитячу смертність, ми не маємо обирати між теперішнім і майбутнім, між серцем і головою — усе це вказує в одному напрямку. Нам слід зробити все можливе, щоб зменшити дитячу смертність — не тільки тому, що так гуманно, але й тому, що це піде на користь усієї планети і зараз, і в майбутньому.

Два дива системи охорони здоров’я

Бангладеш здобула незалежність 1972-го, і тоді жінки цієї краї­ни в середньому мали по семеро дітей, а середня тривалість життя становила 52 роки. Сьогодні бангладеські жінки мають по двоє дітей, а життя може тривати до 73 років. За чотири десятиліття ця країна змінила жалюгідне життя на пристойне. Зі щабля 1 перейшла на щабель 2. Це диво сталося завдяки знач­ному прогресу, що стосувався охорони здоров’я та виживання дітей. Рівень виживання дітей зараз становить 97 % — він підвищився з менш ніж 80 % на початку незалежності. Тепер, коли батьки впевнені, що всі їхні діти житимуть, основна причина мати велику родину зникла.

У 1960 році 30 % усіх дітей у регіоні довкола Ніла помирало, не доживши до п’ятирічного віку. Причиною цього були безліч небезпечних захворювань, погане харчування. Але потім сталося диво. Єгиптяни звели Асуанську греблю, провели електроенергію в домівки, покращили освіту, побудували систему охорони здоров’я, позбулися малярії та зайнялися очисткою питної води. У наші дні показник дитячої смертності в Єгипті становить 2,3 %, що навіть менше, ніж у Франції чи Британії в 1960-му.

Як контролювати інстинкт прямої лінії, або

 Не всі лінії прямі

Найкращий спосіб контролювати інстинкт завжди бачити прямі лінії — чи то в демографічному зростанні, чи то в якихось інших ситуаціях — це просто пам’ятати про те, що криві мають дуже багато інших форм. Майже всі аспекти цього світу можна представити кривими у формі літери S, або у формі дитячої гірки, або горба, але аж ніяк не прямої. Ось декілька прикладів, кожен із яких показує, як певний аспект життя змінюється, коли ми рухаємося по чотирьох рівнях доходу.

Прямі лінії

Прямі лінії поширені значно менше, ніж ми схильні думати, але деякі лінії таки є прямими. Нижче наведено спрощену версію графіка добробуту та здоров’я, яку ви бачили раніше. Замість бульбашок ми можемо малювати лінію в місцях найбільшого скупчення. Деякі бульбашки розташовані над лінією, а деякі — під, але з графіка видно, що всі вони розміщуються навколо прямої лінії.

На цій діаграмі гроші та здоров’я ідуть пліч-о-пліч. Із першого погляду на графік ми не можемо визначити, що з них є первинним або як вони співвідносяться. Може статися, що здоровіша популяція приносить більший дохід. А може бути так, що багатше населення може дозволити собі бути здоровішим. На мою думку, і те, й інше є слушним. Єдине, що ми можемо дізнатися з такого лінійного графіка, — що вищий дохід, то міцніше здоров’я.

Також ми побачимо прямі лінії на графіках, які порівнюють рівень доходу з рівнями освіти, віку, у якому беруть шлюб, а також рівнем відпочинку. Вищий рівень доходу корелюється з тривалішим середнім показником навчання, збільшенням шлюбного віку в жінок і суттєвішою