Читати книгу - "Тонка Тканина, Дроянда"

Аліса стояла, мов у тумані, на роздоріжжі емоцій і думок. Тео дивився на неї з надією і страхом одночасно — як на людину, що може зрозуміти і прийняти, або відкинути назавжди.

— Ти справді був частиною того, що я намагалась залишити позаду, — голос її тремтів. — Але зараз ти тут. І ти чесний. Це вже багато значить.

Вона зробила крок уперед, підняла руку і торкнулася його долоні.

— Можливо, нам варто спробувати почати все з чистого листа. 

Тео усміхнувся, і в його очах запалилися нові надії.

— Обіцяю, що ніколи більше не зраджу твою довіру.

Вони пішли до кафе поруч, щоб поговорити до ранку — про минуле, про страхи, про мрії і про те, як тепер будуть підтримувати одне одного.

Їхня історія тільки починалась — складна, але справжня. Аліса зрозуміла: іноді найбільша сила — у прощенні і готовності відкритися.