Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

Додам одне: мені як психологові кінцевий висновок автора дуже імпонує. Багато психологічних концепцій і дискусій закінчуються тим же, можливо, в трохи інакших формулюваннях. Отож, щоб зрозуміти до чого-таки дійшов Тимо, потрібно думати разом із ним, іронізувати разом із ним, не один раз підводити це життя на п’єдестал, а потім падати разом із ним у прірву розчарувань та обмежень. Падати й підводитися, щоб наприкінці знайти свою формулу щастя, як знайшов її Тимо Айраксинен, і зітхнути в Гармонії та Душевному Спокої, так само як він. Адже ще один «щасливий» Проект таки вдався!

Світлана Васьківська,

кандидат психологічних наук

Передмова

У пам’ять про Ейру

Мене уже давно дивує і захоплює людське щастя. Усі кажуть, що щасливі. У цій книжці я спробував з’ясувати, що за цим стоїть. Маю надію примножити людське щастя. Ціль книжки благородна і безкорислива. І все ж я прагнув до реалізму, називати речі своїми іменами. Хоча тема книжки — «щастя» та «ощасливлення людини», не все так просто, як здається. Чи належить насолода до теми щастя, чи стоїть одинцем? Чи щастя — питання етики, і добрі й доброчесні люди — щасливі? А суспільство? Чи живемо ми в країні щастя? Чи Фінляндія — рай на землі, найкращий з усіх можливих світів?

Що більше я про це думав, то загадковішим мені все здавалося. Не треба думати, треба лише переживати відчуття. Але чи щастя — відчуття? Чи щастя — суспільна ситуація, в якій людина хоче перебувати? Коли маєш секс, друзів, сім’ю, гроші та хорошу роботу, соромно не сказати, що щасливий. У такій ситуації нещастя — психічний розлад, який потребує терапії і ліків від депресії. А від депресії люди страждають, принаймні так кажуть лікарі. Скоро половина нації житиме на антидепресантах. Коли в аптеці найближчим часом не можна купити «Теместу», настає паніка. В хід іде «Діапам» чи «Ципраміл». Спиртне викликає занепокоєння, принаймні у міністерствах. Але це напій розумних, джерело радості. У цій книжці ми з’ясуємо, як стоїть питання про пошуки щастя. Девізом можна б узяти давню народну мудрість: «Усе, що не робиться, робиться, аби-но нудьгу розвіяти». Тема важлива й цікава. Людина — це машина, змайстрована для пошуку щастя, нічого іншого вона по суті своїй і не вміє. Усі людські дії і рішення можна розцінювати як пошуки щастя. Коли я йду на роботу, сподіваюся, що вона буде приємною. Коли сідаю за обідній стіл — що їжа мене порадує. Коли йду в кіно дивитись, як нацисти катували в’язнів, у мене мурашки по шкірі. Коли кепкую над товаришами, також веселюся. Що поробиш, ми всі шукаємо щастя, кожен як може. Сподіваюся, ця книжка читача розважить. Повинна розважити. Книжки — частина щасливого життя.

Кембридж, 09.02.2006

1. Вступ. Кілька слів про щасливі слова

Чому саме слова? Перш ніж перейти власне до суті справи, без слів не обійтися. Людина живе і пізнає, послуговуючись словами. І коли слова йдуть у лад, услід за ними і життя ведеться добре. Без слів людина — ніщо. Сьогочасні слова — позитивні, адже вони слугують на позначення прагнення щастя. Негативні слова — неприйнятні, бо створюють атмосферу нещастя й смутку довкола. Хто лихо пом’яне, той лихо прикличе — давній магічний принцип. Не клич чорта даремно. Не взивай імені Божого намарне. Слова — частина світу магії. Давайте зосередимося на хороших словах і на чудесному посланні, яке вони несуть щасливим людям.

Оптимізм

Людина має бути оптимістом. Оптиміст дивиться на речі позитивно, а отже, завжди чекає якнайсприятливішого розвитку подій. Якщо не прямо зараз, то принаймні наступного разу вже точно. Нещастя оптиміст сприймає як провісник прийдешнього покращення. Втратив роботу? Не біда. Наступна буде кращою за попередню. Та й до того ж та попередня була просто нестерпною. І якщо вже геть чесно, то ніколи й не хотілось там працювати. Письменник Генрі Міллер працював у компанії, яка називалася Cosmococcic Cock Sucking Corporation, якщо не помиляюся. Звідти він утік до Парижа спати з жінками, пиячити й писати свої знамениті романи. От як людині може поталанити.

Протилежністю оптимістові є песиміст. Це таке нестерпне створіння, яке завжди чекає найгіршого, боїться прийдешнього і говорить сумні речі. Він не вміє правильно ставитися до життя. У нього розвивається виразка, його з’їдає рак і він умирає молодим. Його серце не витримує усього того стресу, якого він сам собі завдав. Песимізм аж нітрохи не є підходом ані похвальним, ані навіть прийнятним. Треба давати у школі уроки оптимізму, і тоді все всюди вийде на добре.

Оптиміст — щаслива людина. Усі ми прагнемо бути щасливими. А значить, усі ми прагнемо бути оптимістами. Песиміст оптимістом не є, з чого робимо висновок, що життя у нього не склалось і людина він нещасна. Нам його шкода. Може, йому допомогла б якась терапія. Принаймні поводитися з песимістом оптимістові краще чемно.

Позитив

Позитив — підвид оптимізму. Позитивна людина бачить світ у райдужних барвах. Знайти позитив можна в усьому. Щаслива людина — позитивна, а нещасна — нещасна саме тому, що не позитивна. Якщо зарплата у людини маленька, то позитивно налаштована людина думатиме, навіщо гроші, якщо є любов і здоров’я. Якщо Америка веде війну на Близькому Сході, значить перемагає демократія і повалений злий тиран. Якщо дитина помирає в автомобільній аварії, з’являється нагода пригадати щасливі моменти разом, влаштувати на похороні свято радості і світла, де кожен відчуватиме подих життя. Діагноз «рак» — можливість по-новому подивитись на речі й інтенсивний досвід.

Найбільша проблема — коли щось іде аж надто добре. Як бути позитивно налаштованим переможцем лотереї? Коли все йде добре, для позитиву не лишається місця. Бере нудьга, і людину, на диво, охоплює стан невдоволеності. Позитивний підхід годиться для важких часів. Усі хочуть перебувати в компанії позитивної людини тому, що, хай справи у неї йдуть кепсько, інших вона цим бентежити не спішить. Успішна людина нестерпна, та позитивна людина приємна. З нею любо мати справу. І як може хтось, у кого все йде шкереберть, бути таким світлим? Це здорово.

Просвітленість

Просвітленість видно по тому, як світиться обличчя людини. Усім нам відомо, який він — світлий день, тому нам також відомо і те, яка вона — світла людина. Якщо людина дуже вже світла, її називають сонячною. Вона сяє, і