Читати книгу - "Дубинські: Перше Різдво, Емілія Дзвінко"

— Ти казала, що приїдеш з Романом? — обережно цікавлюся в Поліни. Вона зійшлася з батьком Марка і здається в них все досить добре складається. А це головне. 

— Він приїде завтра вранці! І приїде не сам, — інтригує Поліна.

— А з ким? 

Ми не запрошували до себе чужих, тому трохи дивно, що Роман вирішив привезти нам ще одного гостя. 

— З ним буде Арсен. Памʼятаєш його? 

— Арсен! — радісно викрикую і миттєво змінюю свою думку, — Звісно, що пам'ятаю і буду дуже рада побачитись з ним. 

— Я не впевнена, що Кирило буде так само реагувати на присутність Арсена як ти, — не розділяє мого оптимізму Поліна. — Але не змогла відмовити Роману, коли той попросив за друга. Не хотіла, залишати його самого на Різдво. Це якось неправильно, святкувати на одинці, розумієш?

— Розумію, і впевнена, що Кирило також зрозуміє. 

— Сподіваюся, що так і буде, бо мені б не дуже хотілося псувати вам Різдво своїм несподіваним вчинком.

— Я ношу дитину та прізвище твого брата, а ще шалено кохаю його, тож не бачу причин для хвилювання. — заспокоюю Поліну. — Впевнена, що Кирило не буде проти ще одного гостя.