Читати книгу - "Сповідь студента економічного вузу, Антон Сергійович Лобутинський"

представляло собою експропріацію чужих земель, поневолення або знищення корінного населення і встановлення колоніального режиму. Країни безжально захоплювали землі, шукали дорогоцінні метали, прянощі та інші ресурси, які можна відібрати силою. Експансія розвивалася, в колоніях були створені плантації по вирощуванню сільськогосподарських культур (цукор, тютюн, бавовна). На плантаціях використовувалася праця рабів, вивезених з Африки. Були виготовлені нові продукти харчування, з'явилася картопля, сировина для виробництва та багато золота, яке використовувалося в якості грошей.

Корінне населення було на межі вимирання, 13 мільйонів африканців працювали в Європі і арабських країнах, а рівнини Індії біліли кістками ткачів. Христофор Колумб писав у своїх щоденниках, що дикуни зустрічали чужинців привітно, більш того, пропонували свої речі, одяг, побутові предмети і їжу, не вимагаючи натомість абсолютно нічого. Проте, великі мандрівники не мали наміру обмінюватися знаннями або досвідом, тому що на меті мали зовсім інше. Вони майже знищили чужу для себе культуру, зовсім незнайомий світ та людей, які в ньому жили. Ось так почав свій розвиток капіталізм. Саме таким способом був створений світ, в якому ми зараз живемо. [1]

Протягом всього XVIII століття капіталізм розвивався повільно, поки в 1820-х не відбулася промислова революція. Західна Європа, колонії в Північній Америці і Океанії демонстрували високі темпи зростання доходу на душу населення, хоча економічний підйом спричинив за собою зниження рівня життя. Перехід від мануфактури до фабрики залишив багатьох ремісників без роботи. Машини замінювали кваліфікованих працівників, в той час, як працівники менш компетентні (дешеві для підприємства) управляли цими машинами. Практично всі діти працювали на виробництві – деякі верстати були зроблені спеціально під зріст дитини. Люди працювали від 80 до 100 годин в тиждень, а вихідним часом у них було півдня в неділю. Через особливості бавовняної промисловості багато англійських працівників померло від легеневих захворювань. Кожен з працівників повертався додому, де з ним ділили кімнату ще 15-20 представників робітничого класу. Тривалість життя в бідних районах Англії становила 17 років – безпрецедентний випадок у світовій історії. [2]

Тим часом, товари вироблялися, економічні показники підвищувалися, будувалися фабрики і вже друкувалися долари, забезпечені награбованим золотом. Ненависть між націями посилювалася – я нарахував 206 воєн протягом XIX століття, включаючи повстання, бунти, вторгнення і революції. Виходить, за рік життя в XIX столітті відбувалося як мінімум дві події в усьому світі, що супроводжуються насильством, кров'ю, вбивствами і, звичайно ж, капіталістичними мотивами. У тих же містах Нового Світу, де ще не встигли оговтатися після Війни за незалежність, серед білого дня людину могли вбити за пару монет тільки тому, що вона англієць або ірландець.

З'являлися антикапіталістичні рухи, зокрема, боротьба луддитів (людей, які втратили роботу через машини) за свої права і рух на підтримку наукового соціалізму, створеного Карлом Марксом. Згодом, заробітна плата робітників після 1870-х підвищувалася, там же створювалися нові робочі місця, і кількість годин на виробництві скоротилася до 60. [1]

Ідеї Карла Маркса, в його час, називалися утопічними і зовсім не застосовними для впровадження в суспільство. Проте, сучасний капіталізм багато взяв з марксизму (соціалізм в Китаї та Північній Кореї, реформістський марксизм в Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії). Також варто врахувати, що послідовники Маркса – російські революціонери, відчайдушно бажали створити ідеальне суспільство за допомогою насильства, та мали небагато спільного з тими ідеями, які проповідував вчений. Вони, як і лицарі Кортеса або поплічники англійської корони, переслідували свої власні цілі, і комунізм, що ходить на устах у більшості причетних людей, зовсім не той здійснений проект, який був написаний на папері.

Успішний марксизм чи ні, але в багатьох книгах і наукових роботах зазначено, що він провалився. Моя думка полягає в тому, що теорія Карла Маркса хороша, але вчений допустив одну важливу помилку – залишив у своїй системі гроші. В принципі, навіть виходячи з коротких екскурсів з історії, можна зробити висновок, що суспільство, максимально наближене до ідеалів, що зберігає за собою можливість розвитку в перспективі, можна побудувати тільки повністю позбавившись від кредитно-грошової системи.

Далі світова історія залишила за собою масове виробництво, незліченну кількість воєн, депресій і хвилювань, мільйони нещасних і голодних людей, озлоблених думок і реакцій від насильства до насильства. Технології удосконалювалися, наука розвивалася, культура видозмінювалася і наповнювалася різноманіттям. Розквіт капіталізму був зафіксований. Результати та наслідки нині відомі.

Що ж в результаті приніс нам капіталізм? Завдяки йому за останні 200 років історії все змінилося. Мільярди людей опинилися в безпеці, стали багатими, ситими, одягнутими, здоровими і освіченими. У 1820-х майже 85% світового населення жили в крайніх злиднях, тоді як в 1980-х цей показник знизився до 44%, а зараз складає менше 10%. Тому бездомний, який одержує в 2018 році соціальну допомогу, має більше грошей, ніж представник робочого класу в XIX столітті. [2]

Завдяки капіталізму розвивалася наука і технології. Після наукової революції в XVI-XVII ст., першопроходцями були освоєні нові землі. Був винайдений порох, друкарський верстат, парова машина, перші аналітичні апарати, анестезія, фотографія, телеграф і навіть консервації. Томас Едісон винайшов лампочку, Нікола Тесла створив асинхронний двигун, а з ним і змінний струм. У XX столітті брати Райт навчили людей літати. Також були винайдені комп'ютер, телебачення, мобільний телефон і рентгенівські промені. А ще були відкриття теорії відносності, пеніциліну, інсуліну, чорних дір, теорії Великого вибуху, квантової теорії Планка і закладений фундамент для розвитку сучасного штучного інтелекту.

Показники глобальної економіки сьогодні виросли в 250 разів в порівнянні з епохою, що передує промисловій революції. Безсумнівно, якби людину з XIX століття відправили в нинішній час, він би вважав навколишній світ справжнім раєм. [2]

Незважаючи на всі плоди і переваги нинішнього часу, загальновідомий той факт, що будь-яка економічна система (капіталізм, соціалізм, комунізм і т. д.) сприяє соціальному поділу, націоналізму, расизму, економічній нерівності та війнам. Суспільство, засноване на вільному підприємництві, суспільство, яке використовує гроші чи бартер завжди і скрізь буде прагнути зберегти власну перевагу завдяки конкуренції, егоїзму і насильству. Історія надала безліч прикладів для того, щоб зрозуміти – капіталізм, як і інші системи, рано чи пізно перестане працювати на благо суспільства (якщо він взагалі подібним чином хоч коли-небудь працював). [3]

Таким чином, сьогодні капіталізм являє собою економіку виробництва і споживання, в якій система ґрунтується на бажанні отримати максимальну вигоду (прибуток). Це не є принципами натурального господарства, де виробляють їжу тільки для самих себе, і не політичними зобов'язаннями, як у феодальних або соціалістичних господарствах (влада диктує – що і скільки виробляти). Це проста система, створена людьми, які володіють капітальними товарами або засобами виробництва, та