Читати книгу - "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"

Дюмен

Безглуздя!

Бірон

Так зате є рима й склад!

Король

Бірон же заздрий, як мороз, що скрито

Вбиває первістки весни й тепла.

Бірон

Хай так! Чому ж пишатись має літо

Раніш, ніж пташка співи завела?

Чого ж радіти з недоноска маю?

Я більш не хочу снігу серед маю

І на різдво троянди воднораз,-

Жадане все в йому належний час.

Вам пізно вчитись, і припиним спірку,-

Хто це там лізе відчиняти хвіртку?

Король

Біроне, йдіть собі до інших справ.

Бірон

Ні, бути з вами я пообіцяв.

І хоч про неуцтво тут без мороки

Я мовив більше слів, ніж про знання.

Та клятви не зламаю і три роки

Плоть усмирятиму свою щодня.

То де папір? Все підпишу, сеньйори,

І на умову згоджуся сувору.

Король

Ви честь спасли, явивши тут покору.

Бірон

(читає)

«Item: 6 жодна жінка не повинна підходити до мого двору ближче, ніж за милю».

Ізвістили всіх?

Лонгвіль

Чотири дні тому.

Бірон

Яка ж їй кара буде?

(Читає)

«Під страхом позбутись язика».

Хто це замислив?

Лонгвіль

А я!

Бірон

Для чого ця стаття?

Лонгвіль

Щоб їх лякати карою страшною.

Бірон

Закон цей ввічливість уб’є собою!

(Читає)

«Item: якщо протягом цих трьох років хтось із чоловіків буде викритий у тому, що розмовляв із жінкою, то зазнає такої прилюдної ганьби, яку тільки зможе вигадати решта двору».

Володарю, цей пункт уже вам час

Порушити: французька королівна

З посольством разом прибува до вас

Просити ласки вашої уклінно,-

Щоб Аквітанію із співчуття

Вернули батьку, хворому стеменно.

Тож чи даремно внесена стаття,

Чи тут принцеса з’явиться даремно?

Король

Про це ми геть забули, достолиха!

Бірон

З ученості не завжди нам утіха:

Навчаємось того, чого бажаєм,

А те, що слід зробити, забуваєм,

Це так, мов місто ми взяли вогнем,

Та з попелу нічого не візьмем.

Король

Тож мусим відступитись від наказу:

Принцесу слід прийняти цього разу.

Бірон

Так відступатись тисячу разів

Нас необхідність змусить за три літа,

Бо всіх од природже́нних почуттів

Лиш благодать увільнить цілковито.

Якщо ж порушу клятву цю гучну,

Усе на необхідність я зверну.

Тож на умови згоден, річ відома,

Під ними я охоче підпишусь.

(Підписується)

Поб’є відступників хай осорома,-

І я ж, як всі, боюся теж спокус.

Але, хоч і люблю мирські розваги,

Я довше всіх триматимусь присяги.

Чи ми на втіху маємо права?

Король

Аякже!.. В замку в нас перебува

Іспанський мандрівник, шляхетний з роду;

Сентенцій в нього повна голова,

Він знає кожну найновішу моду.

Бо він із тих, що їх п’янить без меж,

Як музика, рече́нь звучання власних;

Він той, кого неправда й правда теж

Суддею вибрали для чвар нещасних.

Цей фантазер, Армадо на ім’я, 7

Нам повідати в час дозвілля буде,

Як слава їхніх рицарів сія,

Що за Іспанію вмирали всюди.

Не знаю, чи сподобавсь він кому,

Та слухати його люблю - й тому

За менестреля в замок наш візьму.

Бірон

Армадо - знаменитий. Це чудово.

Він - рицар моди і меткий на слово.

Лонгвіль

З Довбешкою 8 нас буде розважать,

І нам три літа швидко пролетять.

Входять Тупак 9 з листом і Довбешка.

Тупак

Хто ж тут король власною персоною?

Бірон

Ось він, хлопче. А тобі чого треба?

Тупак

Я сам представляю його особу, бо я - дозорець його величності; але мені б хотілося бачити його самого у плоті і крові.

Бірон

Ось він.

Тупак

Сеньйор Арм... Арм... вітає вас. Там щось погане трапилося: подробиці дізнаєтесь із листа.

Довбешка

Величносте, там і про мене написано.

Король

Це лист од пречудового Армадо.

Бірон

Яким би низьким не був його зміст, але він, сподіваюсь, викладений високими словами.

Лонгвіль

Висока надія на низькі думки. Боже, дай нам терпіння!

Бірон

Терпіння слухати чи втриматись від сміху?

Лонгвіль

Покірно слухати й сміятися лише в міру - чи втриматись від того й іншого.

Бірон

Добре, пане, але хай його високий стиль підніме на вищий ступінь нашу веселість.

Довбешка

Ваша величносте, там говориться про мене, бо стосується Жакнети. Таке діло, що я попався на ділі.

Король

На якому ділі?

Довбешка

На ділі, ваша величносте, чи то пак аж на трьох ділах: спершу мене застукали коло Жакнети в палаці, а потім тоді, коли я сидів з нею на лаві й ходив за нею по парку. Отже, коло неї, з нею і за нею. Та скажіть, ваша величносте, хіба це не чоловіче діло - говорити з жінкою про оте саме діло? А потім і виходить діло.

Бірон

Яке б то?

Довбешка

А те, яке мене чекає покарання. І хай мені бог поможе!

Король

Чи не бажаєте послухати цього листа?

Бірон

Ми послухаєм його, як оракула.

Довбешка

Як просто чоловік