read-books.club » Фантастика » В космiчнiй безвiстi, Василь Павлович Бережний 📚 - Українською

Читати книгу - "В космiчнiй безвiстi, Василь Павлович Бережний"

189
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "В космiчнiй безвiстi" автора Василь Павлович Бережний. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
гамiрливий пляж i твердо сказала: - Я вимагаю...

- Навiщо такi крайнощi? - перебив її Уїлфул. - Адже нiчого не сталося автоматика пiдтримує нормальну роботу всiх систем життєзабезпечення корабля. Що ж тобi ще треба?

- Менi треба, щоб ви всi згадали перший пункт Розпорядку роботи Допомiжного екiпажу. А там недвозначно сказано, що залишати свiй пост...

- Знаємо, знаємо. У нас блоки пам'ятi ще працюють. - Уїлфул раптом звернувся до своїх товаришiв на ультракоротких хвилях: - Усi до мене! Старша операторка вимагає, щоб ми негайно розiйшлися по своїх постах...

Гульбище враз ущухло. Натовп тiсним колом оточив Софi. Хтось вигукнув:

- Може, вона не знає про карнавал?

- Я розповiв, - сказав Уїлфул. - Але Софi дотримується iншої думки.

Вiн говорив начебто так, як i належить дисциплiнованому членовi Допомiжного екiпажу, але водночас надавав своїй iнформацiї такого емоцiйного забарвлення, що суть її набирала протилежного значення. Софi слухала з усе наростаючим потенцiалом тривоги. Йшлося до того, що цi фанатики карнавалу можуть наважитись на такi дiї...

- Головний екiпаж, якщо вiрити хронiцi, бiльше п'ятисот рокiв перебуває в камерах анабiозу, - провадив далi Уїлфул. - I хiба не ми забезпечуємо постiйний режим роботи крiогенного устаткування? Хiба цi обов'язки не поглинають нашої життєвої енергiї? А ми ж нiколи навiть не бачили цього екiпажу i могли б подумати, що це уявна величина, яка зовсiм не впливає на тi процеси, що мають мiсце на "Кентаврi".

"Он куди вiн хилить, - промайнула думка в Софi. - Ентропiя системи зростає..." Уявила автономний енергоблок у центрi корабля, а навколо нього, наче бджолинi соти, герметично закритi камери анабiозу. Якщо вимкнути батарею трансформаторiв...

- Я пропоную негайно стати до виконання своїх обов'язкiв! - перервала Софi розбалакування Уїлфула. - Згiдно з першим пунктом...

Її заглушили вигуки:

- Карнавал!

- Карнавал!

- Маску!

- Надiньте на неї маску!

- Приєднуйся до нас! - ледве не оглушив її Уїлфул. - Це ж так весело, так цiкаво!

Софi вловлювала ситуацiю i слухом, i зором, i ще якимось, може, тiльки їй притаманним чуттям. "Якщо вони накинуть на мене маску... Це ж iзоляцiя... Вирватись, вирватись! Швидше до Операторської!"

Але як прорватись крiзь оцей натовп дужих, спритних тiл? Софi вiдчула таке напруження, що аж у головi задзвенiло. Мозок лихоманило - iмпульси закружляли в шаленому вихорi, пам'ять видавала iнформацiю безладно, i годi було розiбратися в цьому хаосi. А вирiшували секунди! Хаос, хаос... А чому, власне...

- Увага! - пiднесла руку Софi. Голос її звучав так владно, що всi зупинилися. - От я щойно подумала: наш мозок вивчив багато складних структур i процесiв, а себе ще й досi не осмислив. Виходить, мозок змушений знайомитись iз самим собою, вивчати самого себе так само, як i стороннi об'єкти. А мусив би, здається, просто знати про себе все, i то з самого моменту виникнення. Чи це не парадокс? Подумайте. А я тим часом обмiркую вашу... карнавальну проблему.

Вона вийшла з натовпу i розмiреним кроком, зовсiм не поспiшаючи, подалася до ескалатора. Все-таки її мозок знайшов правильне рiшення! Софi вже давно славилась умiнням винаходити, формулювати парадокси - а що ж є цiкавiше для iнтелекту, як не цi науковi загадки? От i нехай подумають... А вона теж подумає, в якому напрямку i як їй дiяти.

III

Дiставшись до Центральної операторської, Софi негайно пустила в дiю аварiйне управлiння. Доторк до червоної кнопки - i доступ до обхiдної галереї, яка оточує камери анабiозу, було перекрито. Надмiцнi стелiтовi щити перегородили обидва тунелi, що з'єднують серцевину "Кентавра" з численними палубами. Тепер Головному екiпажевi нiщо не загрожує - зореплавцi лежатимуть у своїх камерах, аж поки не пролунає музика Пробудження.

Приємне вiдчуття виконаного обов'язку охопило Софi, хоча тривога ще не зникла. Навiть не сiвши у своє крiсло, Старша операторка пильним поглядом окинула екрани осцилографiв, панель великого, на всю стiну, пульта: все нормально, всi вузли працюють у заданому режимi. Сiла, обiпершись руками об пiдлокiтники, i тiльки тепер вiдчула, як спадає напруга останньої години. Можна було спокiйно проаналiзувати ситуацiю.

Приєднавшись до електронної пам'ятi корабля, Софi дiзналася все про карнавал. Смiховиннiсть цього явища вразила її. Отже, причина не в самiй iдеї карнавалу... Чому ж поведiнка Допомiжного екiпажу змiнилася на гiрше? Чого тепер можна вiд них чекати? Певний час автоматика працюватиме й без їхнього нагляду, але ж не безконечно. Контроль, профiлактика, ремонт - усе це мусить вiдбуватися за чiтким графiком, iнакше "Кентавровi" загрожуватиме небезпека.

"Кентавр" - планета, - мiркувала Софi. - Та Уїлфул не бере до уваги того, що це небесне тiло штучне. Спроектоване й виготовлене Людьми Землi".

Земля... Софi часто милується панорамою, знятою з борту "Кентавра", коли ще його монтували в космосi. Дивовижна планета! Бiлi сувої хмар, слiпучi свiчада океанiв, зеленi материки... Рiдкiсний витвiр природи! I Земля послала в полiт "Кентавр" до найближчої планетної системи, хоч життя людини не вистачить, щоб дiстатися до неї. Тому й летять вони в камерах... I хто б мiг передбачити те, що сталося? Навiть Великий Мозок неспроможний на такий прогноз.

Великий Мозок- ось iз ким треба порадитись!

Софi одразу почала готувати перфострiчку для аналiзу ситуацiї. Сiла бiля приймального пристрою, i пальцi її швидко забiгали по клавiшах. Символами двiйкової системи передавала все, що стосується Допомiжного екiпажу: кiлькiсть, вiк, iнтелектуальний iндекс, обов'язки, праця, перепочинок i т.д. Але, мабуть, характеристик цих було замало, щоб визначити лiнiю колективної поведiнки, бо вiдповiдь Великого Мозку не порадувала Софi. "Функцiональнi змiни якiсних величин характеризуються великим значенням елементу невизначеностi. Точне передбачення майбутнього стану ансамблю виключається. Тенденцiя до порушення рiвноваги. Треба скоротити екiпаж".

Скоротити екiпаж, тобто частину його, i, певне, досить значну, викреслити з життя - хiба це в компетенцiї Софi?

Вистукала на клавiшах:

- Порада твоя, може, й розумна, але нездiйсненна.

- Чому? - вiдповiв Великий Мозок. - Це не перевищує твоїх можливостей.

- Можливостей - так. А права перевищує. Таку операцiю може провести лише Головний екiпаж. Прошу дати iнший варiант.

Великий Мозок одразу ж видав стрiчку з лаконiчним текстом:

- Шахова гра.

Софi пiдвелася й пройшла до свого крiсла бiля пульта керування. Замислилась. Гра в шахи - невже в цьому вихiд? А чи це

1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В космiчнiй безвiстi, Василь Павлович Бережний», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "В космiчнiй безвiстi, Василь Павлович Бережний"