Читати книгу - "Скорочено Пістрява стрічка"

Відтоді минуло два роки. І тепер Хелен збирається заміж за Персі Армітіджа. Вітчим не заперечував проти шлюбу, і навесні має бути вінчання. Два дні тому в західному крилі будинку почався ремонт, стіну до спальні Хелен було пробито, і вона мусила перебратись до кімнати, де померла її сестра. І минулої ночі Хелен почула тихе посвистування, яке було вісником смерті сестри. Дівчина засвітила лампу, але нічого в кімнаті не побачила. Знову лягти спати не змогла, бо була надто стривожена, тому одяглася і, щойно розвиднілось, вислизнула з будинку і приїхала до Холмса.

Холмс відсунув рукав дівчини, і всі побачили синяки: вітчим був жорстоким з падчеркою. Тоді Холмс сказав, що хоче оглянути будинок. Дівчина сказала, що дядька саме сьогодні не буде вдома. Тому всі домовилися, що зустрінуться пополудні в Стоук-Морані.

Дівчина пішла, і через деякий час у дверях постала величезна постать незнайомого чоловіка. Його одяг являв собою дивну мішанину: чорний циліндр і довгий сюртук свідчили про лікарську професію їх власника, а високі гетри й мисливський нагай, яким він вимахував, виказували в ньому сільського жителя. Чоловік був такий високий на зріст, що діставав циліндром до верхнього одвірка дверей, і такий широкий, що зовсім їх затуляв. Глибоко посаджені жовчні очі і тонкий хрящуватий ніс робили його схожим на якогось старого хижого птаха. Це був лікар Грімсбі Ройлотт зі Стоук-Морана. Він сказав, що вислідив свою падчерку. Він кричав, щоб Холмс не сунув ніс в його справи. та Холмс дуже спокійно на нього відреагував. Ройлотт швидко пройшов уперед, схопив кочергу і скрутив її своїми засмаглими ручиськами. "Тримайтесь від мене подалі!" — гаркнув він і, жбурнувши зігнуту кочергу в камін, вийшов з кімнати.

Згодом Холмс пішов до юристів. Він роздобув заповіт матері сестер-близнючок і дізнався, що якби обидві дівчини вийшли заміж, то Ройлотту лишилась би якась мізерія. Заміжжя навіть однієї з них неабияк обмежило б його в коштах.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Друзі вирішили негайно їхати в Стоук-Моран, а Вотсон, за порадою Холмса, прихопив револьвер. У маєтку міс Стоунер сказала, що Ройлотт поїхав у місто, й схоже на те, що повернеться він лише увечері. Холмс розповів, що лікар уже приходив до нього. Міс Стоунер страшенно зблідла і налякалася.

Холмс і Вотсон почали оглядати будинок. Виявилось, що ремонт, який затіяв Ройлотт, просто привід, щоб перевести Хелен у кімнату Джулії. Холмс обстежив вікна і двері, але через них ніхто не міг проникнути, коли вони були зачинені. У кімнаті, в якій тепер спала дівчина, Холмс сів і уважно усе обдивлявся. З лупою в руці він заходився повзати по підлозі, прискіпливо оглядаючи всі щілини між дошками. Так само уважно він обстежив і дерев'яні панелі на стінах. Потім підійшов до ліжка і якийсь час розглядав його й стіну, біля якої воно стояло. Ліжко було прикріплене до підлоги. Над ліжком висів шнурок, яким мала викликатися прислуга, але він не працював. Холмс раптом помітив, що душник виведено у сусідню кімнату, хоч краще б було вивести його на свіже повітря, щоб він провітрював кімнату.

Потім Холмс оглядав кімнату лікаря Грімсбі Ройлотта. Там виявилося маленьке блюдце з молоком на сейфі, хоч кота у домі не було. Увагу Холмса привернув і батіжок, що висів у кутку ліжка. Він був складений удвоє і зав'язаний так, що утворювалась петля.

Ніколи Вотсон не бачив свого друга таким похмурим і насупленим, як тоді, коли вони покинули місце обстеження. Коли Холмс вийшов із глибокої задуми, то сказав міс Стоунер виконати усе так, як він скаже. Отож, коли вернеться вітчим, дівчина має піти до своєї кімнати й замкнутись там. Потім, коли почує, що він збирається лягти спати, їй треба розчинити віконниці свого вікна, відсунути засувки і поставити на підвіконня лампу. Це буде сигналом для Вотсона і Холмса. Після цього, взявши із собою все, що потрібно, Хелен повинна перейти до кімнати, яку займала раніше і переночувати там. Дівчина зрозуміла, що Холмс уже про щось здогадався, і спитала, чи померла сестра від переляку. Холмс сказав, що були більш матеріальні причини.

Вотсон з Шерлоком Холмсом найняли двокімнатний номер у заїзді "Корона" на горішньому поверсі, і їм було добре видно вікно Хелен. Холмс сказав другові, що сьогодні вночі на них чекають досить страхітливі речі.

Об одинадцятій годині у темряві раптом засвітилося світло з вікна Хелен. Потрапити в садибу було неважко, бо старий мур довкола парку ряснів проломами. Пробираючись між дерев, друзі дійшли до газону; перетнули його і вже намірились були лізти у вікно, коли раптом вискочив бабуїн.

Холмс і Вотсон залізли у кімнату. Світло треба було погасити, щоб через душник його не побачив Ройлотт. Шуміти теж було не можна. Холмс приніс із собою довгу тонку лозину, і вона лежала біля нього на ліжку. Поряд із лозиною він поклав коробку сірників і недогарок свічки. Потім він погасив лампу, й друзі опинились у темряві.

Друзі чекали в цілковитій темряві. Коли-не-коли знадвору долинав крик якогось нічного птаха, а одного разу біля самісінького вікна почулось протяжне виття, схоже на кошаче нявчання: гепард розгулював на волі. О третій годині біля душника раптом на мить тьмяно зблиснуло і зразу зникло світло, але після цього дуже запахло горілим гасом і нагрітим металом. Хтось у сусідній кімнаті засвітив потайний ліхтар. Вотсон почув тихий звук якогось