Читати книгу - "Політологія: наука про політику"

— одна з важливих наук, а Арістотель відводив політиці одне з провідних місць, вважаючи політику найважливішою наукою, тому що її функції пов’язані з основною суспільною метою — узгоджувати, регулювати спокій, творчу діяльність людей, загальне благо з благом окремих індивідів і за допомогою управління людським суспільним співжиттям. В підручнику враховувалась необхідність зміни політичної свідомості.

Створеному міфічному баченню політичного життя можна протиставити тільки таку політичну свідомість, яка ґрунтується на висновках науки про політику, всіх наукових політологічних шкіл і напрямків. Надавалась увага концептуальному, а не практичному аспекту науки про політику, виходячи з необхідності і правомірності висвітлення різноманітних за характером і змістом концепцій, поглядів на політику. Розуміння політики з позицій і концепцій, що склалися в науці про політику, — ось одна з важливих умов у викладі сучасних політичних процесів, політичних явищ та ін. Ставилась мета відійти від застарілих понять (ліві і праві, радикали і консерватори, демократія і тоталітаризм та ін.), ввести інші характеристики, критерії, поняття, в які вписались би за змістом, історичною спрямованістю сучасні політичні сили. Ураховувалось і те, що вивчення науки про політику невідривне від вивчення історії України, всесвітньої історії, політичної історії ХХ століття, соціальної філософії, політичної соціології, філософії глобальних проблем сучасної цивілізації та ін.

Підручник короткий за викладом, сповнений узагальнення проблем науки про політику, її розвиток. Ставиться мета по можливості ознайомити з розвитком політичних процесів в Світі, розкрити їх рушійні сили. Зрозуміло, в підручнику є і недоліки, та в підготовці його виходили з того, щоб відсутня була неузгодженість з Розумом, щоб не було лукавства у викладі подій, явищ політичних процесів.

Що i як вивчає наука про політику

Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної історії, політичної соціології, права, економічної теорії та ін.

Що ж вивчає наука про політику?

1. Політика — соціальне явище

Сучасне розуміння політики формується в процесі розвитку, існування і зіткнення кількох підходів або позицій. Суть одного з підходів до визначення політики зводиться до ідентифікації політики з соціальним явищем влади. Найчастіше політику визначали і визначають як відносини з приводу державної влади, її організації, напрямків діяльності. Окремі філософи розуміють політику як сукупність воюючих між собою думок і теорій, що стосуються основних принципів уряду або різних адміністративних систем, які змагаються одна з одною за важелі влади, заради найбільшого блага нації. Відомий соціолог Макс Вебер визначав політику як прагнення брати участь у владі або впливати на розподіл її між окремими групами всередині держави. Дехто з правознавців, політологів вважають найістотнішим у політиці будову, устрій державної влади.

Визначення політики через державну владу відрізняється предметністю з орієнтацією на інструментальну особливість політики і на різні характеристики через інститути, структури політики влади, використання державної влади для реалізації певної мети. З розподілом влади в державі, децентралізацією владних повноважень, розвитком партійних систем, засобів масової інформації, багаточисленних і різноманітних соціальних спільностей, груп, об’єднаних спільними інтересами, потребами, змістом, політика, політичне життя уже не зводиться до державної влади.

Сфера політики охоплює не тільки владні структури, а все, що відображає ставлення до них і володіння ними. Тим-то сфера політики охоплює не тільки державу, але також партійні системи, організаційні об’єднання, виборчу систему, типи і форми поведінки особи з приводу ставлення до влади, процеси прийняття і реалізації рішень, поширення та відтворення об’єднаних символів.

Отже, політика — особлива діяльність по управлінню державою, суспільством, організаційна і регулятивно-контролююча сфера суспільства, що здійснює управління економічною, правовою, соціальною, культурною, релігійною сферами та ін. Поняття політика знайшло поширення під впливом трактату філософа Стародавньої Греції Арістотеля про державу та форми управління державою. Майже до кінця XIX ст. політика традиційно розглядалась як вчення про державу, тобто як вчення про владу інституційну, державного рівня. В сучасних умовах політика — багатогранне і складне явище в суспільному житті. Є такий вислів: якщо сучасна людина не цікавиться політикою, то політика між тим цікавиться людиною. Такий вислів склався в процесі спостереження за тенденціями, що формують облік сучасного суспільно-політичного життя, високим ступенем організації суспільства, ускладненням суспільних процесів і прискоренням темпів їх змін, дедалі більшим підкоренням активності і діяльності індивідів колективній меті. Адже життя людини як людини суспільної, соціальної, — завжди життя політичне. Можливо, тільки первіснообщинні племена вільні від політики як соціального явища. Але навіть спільне полювання, не кажучи уже про міжплемінні контакти, в чомусь мали політичний характер. Сучасне життя суспільства, всі його сторони — праця, побут, дозвілля, соціальна активність — пройняті політикою, забарвлені в політичні кольори. I навіть ті здорові сфери життя (музика, спорт, та й просто фізична праця, де, здавалось би, політикою і не пахне), насправді ж, не вільні повністю від політики. В минулому навіть «амурні пригоди» не раз ставали предметом обговорення і осуду на політичних зібраннях.

Справді, всюди в людських відносинах можливо виявити політику, але в людських відносинах не все, мабуть, можливо звести до неї. Ще на початку ХХ ст. політиці приписувалась роль «нічного вартового» свободи і абсолютно вільної діяльності індивідів. В сучасних умовах нема людини, яка б могла сказати, що вона перебуває поза радіусом дії політики. Навіть якщо людина вважає себе аполітичною, вона змушена визнавати і водночас поважати рішення політичних влад. Політика — необхідність і водночас потреба сучасної людини, політика стала дороговказом і водночас обмеженням будь-яких дій людини в усіх сферах суспільного життя. Знання політики відповідає інтересам кожної людини, яка прагне зрозуміти, усвідомити своє місце і роль в суспільстві, в світі, повніше, ефективніше задовольнити свої потреби у співдружності з іншими людьми, виявити вплив на вибір мети і засобів її реалізації в державі. Не розуміти політику, свідомо відмежовуватись, відгороджуватись від неї означає викликати негативні наслідки, що ведуть до відчуження, до загрози основам біологічного існування людства, та й не тільки.

Що ж таке політика?

Є різноманітні визначення політики. Є прості і осмислені визначення. Це і політика як мистецтво можливого, це, за визначенням великого лексикографа Володимира Даля, — наука державного управління; це і участь в справах держави, напрям діяльності держави, певні форми, мета, завдання, зміст діяльності держави. Сфера політики охоплює питання державного устрою, управління країною, керівництво соціальними спільностями: