Читати книгу - "Сестри-вампірки 3"

Але, мабуть, найбільш за все Гелена любила таємниці. У неї самої була одна. Гелена носила слуховий апарат і старанно приховувала це від усіх, або майже від усіх. Сільванія і Дака були напіввампірками, і теж ніхто – або майже ніхто – не повинен був про це знати. Страшну таємницю зберігав і товариш дівчаток Лудо Шварцер. Лудо мав надзвичайний дар: час від часу він віщував події. Крім того, дідусь Лудо був чарівником. Саме завдяки цим таємницям, що їх мав кожен з однокласників, вони, мабуть, і потоваришували, вбачаючи одне в одному споріднену душу.

Тільки Якоб Бартон не приховував ніяких таємниць про себе. Він був звичайним хлопцем, ну за винятком того, що його тато – австралієць, мама пише книжки про вампірів, а сам Якоб любить ласувати часниковими багетами. А ще у Якоба по вуха закохана Сільванія. Але про це знали всі. А якщо про таємницю знають всі – яка ж то таємниця? Отже, нехай Якоб аж ніяк не особливий і аж ніяк не надзвичайний, але для Сільванії він був найдивовижнішою людиною на світі – тим самим казковим принцом, про котрого вона мріяла дорогою в Біндбурґ. Принцом, який поцілує її в губи і ходитиме з нею всюди, тримаючи за руку. Авжеж, в її мріях принц не їв часникові багети. Але коли здійснюється твоя найзаповітніша мрія, то чи важать такі дрібниці? Найголовніше, що Сільванія тепер дружила з людською дівчинкою Геленою і двома людськими хлопчиками – Лудо і Якобом. А вже часниковий аромат можна й пережити.

Без сумніву, Дака теж була дуже рада знайти в Німеччині друзів. І все ж вона, як і раніше, сумувала за батьківщиною. Згодом її туга аж ніяк не ослабла, а навпаки – посилилась, адже вона примудрилася по самі ікла закохатися в Мурдо Дако-Апусено, фронтмена «Криптон Крекс» – найбільш могильно-інфернального вамп-рок-гурту у світі.

Не так давно вона познайомилася з Мурдо особисто. Це сталося просто на концерті «Криптон Крекс». Тієї ночі гурт виступав у нічному клубі одного німецького містечка. І хоча містечко це зовсім неподалік Біндбурґа, Міхай і Ельвіра якнайсуворіше заборонили Даці навіть думати про концерт. Довелося порушити батьківську заборону і втекти з дому. Але воно було того варте: під час концерту Дака продерлася крізь натовп аж до сцени – і Мурдо запросив її, Дакарію Цепеш, піднятися до нього, а коли концерт закінчився, провів дівчину за лаштунки, де вони потім довго сиділи і розмовляли. Замогильно прикольна юна напіввампірка Дака надихнула Мурдо, і він присвятив їй нову пісню та покликав із собою у світове турне. Спочатку Дака радісно погодилася, але в останній момент передумала, вирішивши залишитися з друзями та сім’єю. Іноді вона потай шкодувала про це рішення. Але щоразу, коли її серце стискалося від туги, вона пестила Карлотту і почувалася краще. Карлотта – ручна п’явка Мурдо. Познайомившись із Карлом-Хайнцем, Карлотта тут же в нього закохалася. Тому Мурдо і залишив її у Даки.

З підпиляними іклами сестри зайшли до вітальні. Дака відразу ж кинулася до підвіконня, де стояв акваріум з Карлом-Хайнцем і Карлоттою, і ніжно погладила животики годованців. У відповідь ті радісно пустили гази. Ця звичка водиться за всіма ручними вампірськими п’явками. Вони всюди залишають багато слизу і повсякчас пукають.

– Самі смердючки навколо! – буркнула Сільванія. Вона мала чудовий нюх і терпіти не могла неприємні запахи, ну, може, за винятком часникових багетів.

– Та годі тобі! Це ж так мило! – усміхнулася Дака.

– Коли так робить Франц, – мабуть. Але коли пердять ці твої слимаки – це просто огидно! – нудила Сільванія.

Франц – новий член родини Цепешів. Найсолодкіша смердючка у світі! Крихітний братик Сільванії й Даки. Маленький покруч, у жилах якого тече вампірська кров. Ще до народження він вирішив навчитися літати. Бідна Ельвіра доклала чималих зусиль, щоб приховати його маневри від інших. І це тоді, коли сама фрау Цепеш суворо заборонила членам своєї родини літати повидну. Але ще не народженому нетямі хіба щось втовкмачиш?

Натомість Ельвіра була, мабуть, єдиною вагітною жінкою, яка здавалася собі не ледачим відгодованим моржем, а феєю, котра ширяє над землею.

Щоправда, зовсім незадовго до народження Франца Ельвіра ляпнула спересердя, що почувається свинею, яку ось-ось відправлять на забій. Та вагітні жінки частенько говорять і роблять щось дивне. Отже, не варто надавати цим словам великої ваги. Утім, про це в родині Цепешів уже давно й не згадують. Варто було немовляті Францу з’явитися на світ, як усі відразу ж його шалено полюбили, а Ельвіра й поготів.

Міхай, який, якщо чесно, сподівався на ще одну доньку, через народження сина нітрохи не засмутився і так само, як колись Даці й Сільванії, радо співав Францу трансільванських колискових.

Сільванія мріяла про сестричку, яка б також любила мережива, рюші і модні журнали. Але з сестричкою цього разу не пощастило, і Сільванія залюбки няньчила братика, напувала його кров’ю з пляшечки й підгодовувала кров’янкою.

Дака була в захваті від свого крутого маленького братика. Коли він народився, вона відразу ж стала його тренеркою з льотного мистецтва. А щоб під час польотів малюк, не дай Боже, не забився, Дака подарувала йому шолом.

З усіх радісних подій, що сталися із Дакою та Сільванією в Німеччині, поява Франца стала найрадіснішою. Сестрам він був у мільйони разів дорожчий за Якоба і Мурдо разом узятих. Але любити брата і кохати хлопця – зовсім не одне й те саме. Немає на світі нічого міцнішого за кревну спорідненість, тим більше, якщо кров ця – напіввампірська. Утім, про це Дака та Сільванія ще якось нашепочуть братові на вушко, а того дня дівчата мали справу значно важливішу.

– Розберімо світлини на вампшеті[1], – запропонувала Сільванія.

Фотографії потрібні були для подарунка. Наближався перший день народження Франца, і сестри придумали оформити сімейний альбом.

– Гаразд, – погодилася Дака і флопсом перемістилася на канапу.

Сільванія присіла поруч і ввімкнула вампшет.

– Ось цю наклеїмо на обкладинку, – показала вона кивком на світлину, де було зображено всю родину. Франц мав ось-ось народитися, і це був той рідкісний момент, коли мама обома ногами стояла на землі.

– Boi, – знизала плечима Дака.

Сільванія почала гортати світлини: Франц, Гелена, Лудо, Франц…

– Ой, дивися! Франц із Якобом! Яка краса! – засюсюкала вона.

Дака пустила очі під лоба. Сестрі тільки дай пощебетати про Якоба! Що ж до Даки, то вона не любила виставляти на огляд свої почуття і про те, що по вуха закохана в Мурдо, воліла мовчати.

Сестри так захопилися світлинами, що, певна річ, не помітили кажана, який підглядав за ними з віконниці. І лише коли кажан вирішив знічев’я перекусити комаром, який в променях передзахідного сонця виконував свій останній у житті танок, Сільванія на мить відвела очі від вампшета. Але й тоді вона не помітила непроханого гостя.

– А де ж світлина з Урсулою? Урсула неодмінно має бути в нашому альбомі! – сказала Дака.

– Авжеж! Гортай далі! – Сільванія провела пальцем – і на екрані вампшета