Читати книгу - "Пригоди в оргазмотроні"

class=book> 109

ЕВ, 159.

(обратно) 110

МШ, 87. «Жоден із пацієнтів, мастурбуючи, геть не фантазував, наче отримував задоволення під час статевого акту».

(обратно) 111

ЕВ, 130.

(обратно) 112

Історія про О., 298.

(обратно) 113

Д. Г. Лоуренс перейняв декотрі з ідей Ґросса, коли одружився з його коханкою — Фрідою фон Ріхьтгофен.

(обратно) 114

Меддокс, 54.

Фрейд, який уперше добрався до зібрання творів Ніцше 1900-го, у рік, коли й сам видав «Тлумачення сновидінь», завжди применшував вплив філософа на власні теорії (як він це робив і з Шопенгауером), й беззаперечно почувався б ніяково при будь-якій згадці про це. Чому Ніцше був моделлю сексуальної аморальності у будь-якому випадку, над яким працював аналітик? Як Фрейд зауважував Арнольдові Цвейгу, питання сексуальності Ніцше — то загадка, хоча й ходили чутки, що той був пасивним гомосексуалістом, який підхопив сифіліс у чоловічому борделі десь у Італії.

(обратно) 115

Civilised Sexual Morality and Modem Nervousness [«Цивілізована моральність сексу та нервозність сучасників»].

(обратно) 116

МШ, 90.

(обратно) 117

RSOF, 15.

(обратно) 118

На той час Райх уже здійснив декілька незначних опитувань серед пацієнтів, результати яких вмістилися в опублікованій ним 1922 року в престижному науковому журналі «International Journal of Psychoanalysis» праці, в якій ішлося про розмаїття ексцентричних мастурбаційних звичок та підсвідомих сил, що призводили до їх виникнення, розповіді про які траплялися аналітику за час його роботи в Амбулаторії.

(обратно) 119

ЕВ, 202.

(обратно) 120

ФО, 96; RSOF, 77. Для детальнішої інф. див. ЕВ, 263 для першоджерела. Він охарактеризовує вагінальний оргазм як єдиний нефригідний вид оргазму, згідно з Фрейдовим твердженням, що «єдиним критерієм фригідності є відсутність вагінального оргазму». Три есе.

(обратно) 121

Ген, 77.

(обратно) 122

«Таласа: Теорія Генітальності», 38.

(обратно) 123

RSOF, 24.

(обратно) 124

У праці 1924-го року про «Терапевтичну значущість генітального лібідо».

(обратно) 125

ЕВ, 209–210.

(обратно) 126

ЕВ, 214.

(обратно) 127

«Das psychoanalytische Volksbuch» [«Народна книга психоаналізу»].

(обратно) 128

ГД, 157–158.

(обратно)