Читати книгу - "Протистояння. Том 2"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Що, Стюарте?
— Як ти вважаєш… люди коли-небудь хоч чогось навчаться?
Вона відкрила рота, щоб сказати, повагалася, промовчала. Мигтіла гасова лампа. Її очі здавалися дуже синіми.
— Не знаю, — врешті сказала вона. Здається, ця відповідь їй не сподобалася; вона постаралася сказати ще щось, чимось доповнити свої слова, але змогла тільки повторити: — Не знаю.
Коло замикається
«Нам потрібна підмога», — подумав Поет.
Едвард Дорн
Він прокинувся на світанку.
Чоботи були на ньому.
Сів і поглянув навколо. Лежав він на морському березі, на білому, мов кістка, піску. Над ним керамічне, безхмарне синє небо стояло високе й глибоке. Унизу бірюзове море налітало на риф і обережно відступало, коливаючись між дивними човнами, які були
(каное, каное з поплавцями.)
Він знав це… але яким чином?
Підвівся на ноги і ледь не впав. Його трусило. Важко він відбувся. Похмілля мучило.
Він розвернувся. Зелень джунглів так і кинулася в око: темна, густа хаща ліан, широкого листя, буяння квітів, які були
(рожевими, наче сосок хористки.)
Він знову здивувався.
Хто це така — хористка?
І до того ж, що таке сосок?
Побачивши його, залементував ара, полетів наосліп геть, налетів на товстий стовбур старого баньяна — і впав мертвим до його ніг, задерши ноги.
(Догори ногами на стіл подала.)[224]
Мангуста поглянула в його рум’яне, заросле щетиною обличчя — і померла від крововиливу в мозок.
(Схопили діти по ложці і ножу.)
Жук, який діловито біг стовбуром пальми ніпа, почорнів і висох, так що лишився тільки панцир, щойно крихітні електричні блискавки затріскотіли між його вусиків.
(Давай підливу сьорбати із його жу-жу-жу.)
«Хто я?»
Він не знав.
«Де я?»
А яка різниця?
Він пішов — пошкандибав — до краю джунглів. У голові в нього паморочилося від голоду. Звук припливу гудів у його голові, як шалене биття крові. Голова була геть порожня, немов у новонародженого.
Він уже був на півшляху до зеленої хащі, коли звідти вийшло троє людей. Потім їх стало четверо. Потім — півдюжини.
То був смаглявий, гладкошкірий народ.
Вони довго дивилися на нього.
Він — на них.
Почало приходити розуміння.
Шість людей перетворилися на вісім. Вісім — на дванадцять. Усі були зі списами. Почали їх загрозливо підіймати. Чоловік зі щетиною на лиці дивився на них. Були на ньому джинси та обшарпані ковбойські чобітки — і більш нічого. Верхня частина його тіла була біла, немов живіт коропа, і жахливо охляла.
Списи здійнялися вгору. Тут один із темношкірих людей — вождь — вичавив із себе одне слово, потім знову, і це слово звучало приблизно так: «Юн-на!»
Еге, потихеньку все приходить.
Атож.
Наприклад, його ім’я.
Він усміхнувся.
Усмішка ця була — неначе червоне сонце проглянуло крізь чорну хмару. Він показав білосніжні зуби й дивовижні палючі очі. Він розвернув до них свої долоні без ліній в універсальному жесті миру.
Перед силою цієї усмішки вони не встояли. Списи попадали додолу; один із них увіткнувся в пісок під кутом і так і лишився, гойдаючись.
— Do you speak English?
Вони просто дивилися на нього.
— Habla español?
Ні, ні хріна вони і не «облають», і не «спікають».
Що ж це означає?
Де він?
Що ж, із часом з’ясується. Рим не одразу будувався, та навіть і Екрон у штаті Огайо — і той не одразу. І місце не має значення.
Місце протистояння ніколи не мало особливого значення. Головне — що ти тут і ще тримаєшся на ногах.
— Parlez-vous français?
Немає відповіді. Вони зачаровано дивилися на нього.
Він спробував звернутися до них по-німецьки, а потім розреготався в їхні дурні, овечі обличчя. Один розплакався безпорадно, як дитина.
«То прості люди. Примітивні, не надто розумні, неписьменні. Але вони мені знадобляться. Авжеж, використати я їх можу пречудово».
Він рушив у їхній бік, і далі тримаючи руки гладенькими долонями до них, усміхаючись. У його очах грала тепла й божевільна радість.
— Мене звати Расселл Фарадей, — повільно, чітко промовив він. — Я прибув із місією.
Вони дивилися на нього на всі очі, злякані, зачаровані.
— Я прибув вам допомогти.
Вони почали падати на коліна і схиляти перед ним голови, і його темна-темна тінь лягла поміж них, посмішка стала ширшою.
— Я прибув навчити вас цивілізації!
— Юн-на! — з радістю й жахом схлипнув вождь. І коли він почав цілувати ноги Расселла Фарадея, темний чоловік засміявся. Він сміявся, сміявся, сміявся…
Життя — то таке колесо, на якому мало хто здатний встояти довго.
І воно завжди врешті-решт повертається до того самого.
Лютий 1975 року
Грудень 1988 року
Примітки
1
Кролик Роджер — персонаж книжок Ґері К. Вулфа, першу з яких у 1988 р. чудово екранізував Роберт Земекіс («Хто підставив кролика Роджера?»). Має антропоморфний вигляд і затинається навіть коли кричить.
2
Джеймс Едвард «Джим» Райс (1953 р. н.) — американський бейсболіст-хітер (відбивальник), який грав за команду «Бостон Ред Сокс». Фастбол — основний різновид подач у бейсболі.
3
Іфрит — різновид джина в арабській та мусульманській міфології. Певне, під «йоґами» Бейтман має на увазі щось лавкрафтіанське — у міфології, яку створив Лавкрафт, є зле божество, яке звуть Йоґ-Сототом.
4
Ґрем-крекери виготовляються з борошна Ґрема, яке у 1829 році винайшов священик Сільвестр Ґрем: після першого, грубого помелу відділяються зародки, вторинний ендосперм і висівки, після чого ендосперм дрібно мелеться — він і являє собою основу муки. Решта мелеться грубо й додається до основи. Хліб з муки Ґрема виходить пухким і має довгий термін зберігання.
5
Іржавий пояс («Rust Belt») — регіон, що охоплює Північний Схід, Великі Озера та Середній Захід. Раніше відомий як промислове серце США, однак із середини ХХ ст. почав занепадати. Сьогодні ситуація покращилась, однак багато населених пунктів так і не оклигали.
6
Назви фільмів в оригіналі: «Captain from Castile» (1947 р.), «Dark Passage» (1947 р.), «Bullitt» (1968 р.) «Play It Again, Sam» (1972 р.).
7
Мається на увазі фільм «Хижа в заростях бавовнику» («The Cabin in the Cotton», 1932 р.). Бетт Девіс прославилася ролями зловісних дам.
8
Одноногий, або Кульгавий, Джон Сілвер — персонаж «Острову скарбів»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Протистояння. Том 2», після закриття браузера.