Читати книгу - "Алеф. Прозові твори"

450

Бібліотека для всіх (англ.).

451

Пурпуровий край (англ.).

452

Роки мандрів (нім.).

453

Роки навчання (нім.).

454

Загальна історія подорожей{855} (фр.).

455

Південь (ісп.).

456

Так в оригіналі, в українському перекладі Біблії: «Пісня над піснями». (Прим. перекладача.)

457

Всемогутній, всюдисущий, всевідаючий (лат.).

458

Творення з нічого (лат.).

459

У буддизмі картина повторюється. В ранніх текстах оповідається про те, як Будда, сидячи під смоковницею, передчуває нескінченну низку причин і наслідків Всесвіту, попередні та наступні втілення кожної істоти. В останніх, написаних через кілька століть, ідеться про те, що не існує нічого реального і будь-яке знання оманливе, і що, якби було стільки Ґангів, скільки піщинок на дні Ґанга, а тоді стільки Ґангів, скільки піщинок на дні нових Ґангів, все одно цих піщинок було б менше, ніж речей, невідомих Будді. (Прим. авт.)

460

Цей сон може видатися нам огидним, а проте для індусів слон — домашня тварина, символ покори; кількість бивнів не може прикро вразити глядачів, звиклих до мистецтва, яке, щоб довести всюдисущість Бога, робить фігурки з багатьма руками та обличчями; шість — число традиційне (шість доріг переселення душ, шість Будд — попередників єдиного Будди, шість сторін світу разом із зенітом і надиром; шість божеств, чиїми іменами Яджурведа{856} зве шість брам Брахми). (Прим. авт.)

461

Ця метафора, можливо, спонукала тибетців створити колеса для моління, що складаються із заповнених згортками із заклинаннями циліндрів, які обертаються навколо власної осі. Деякі з цих коліс ручні, інші схожі на великі млини, які рухає вода, або вітряки. (Прим. авт.)

462

Буддизм за пізніми канонічними текстами (нім.).

463

Релігія Будди (нім.).

464

В’єже{857}. «Китайські життя Будди» (фр.).

465

«Лалітавістара» — неканонічний життєпис Будди.

466

Світ як воля та уявлення (нім.).

467

Історія італійської літератури (італ.).

468

Естетика (італ.).

469

Дж. Ф. Вотс.

470

Нове життя (італ.).

471

Тут мається на увазі «Про втіху, яку дає філософія».

472

В реальності, насправді (лат.).

473

Оповідь лицаря (англ.).

474

Дружнє мовчання місяця (лат.).

475

Так тлумачать це Мілтон і Данте, судячи з деяких пасажів, де вони його, здається, наслідують. У «Божественній комедії» («Пекло», І, 60; V, 28) про темну місцевість сказано: «d’ogni luce muto у dove il sol tace» («там, де вогні мовчать і де німує сонце»); у «Самсоні-борці» (86—89):

The sun to me is dark

And silent as the Moon,

When she deserts the night

Hit in her vacant interlunar cave.

Тьмяніє сонце,

Мовчазне, як місяць,

Коли той залишає ніч,

Ховаючись в порожній грот затемнень.

Див. Е. М. W. Tillyard. «The Miltonic Setting» («Навколишнє оточення у Мілтона»), 101. (Прим. авт.)

476

Приємні п’єси (англ.) — цикл п’єс Б. Шоу.

477

Також у Сведенборґа. В «Man and Superman» («Людині та надлюдині») сказано, що Пекло — не каральна установа, а стан, що його обирають померлі грішники з міркувань душевної спорідненості, так само, як блаженні душі — Рай; у трактаті «De Coelo et Inferno» («Про Небо та Пекло»), надрукованому 1758 року, Сведенборґ висловлює цю ж теорію. (Прим. авт.)

478

Поезія і поет у наш час (нім.).

479

Зброя і людина (англ.).

480

Ніщо (лат.).

481

Дійові особи (лат.).

482

В одному з Платонових діалогів — у «Кратилі» — дискутується і, здається, відкидається прямий зв’язок між словами та речами. (Прим. авт.)

483

Гностики успадкували чи то віднайшли цей важливий висновок. Так було складено розлогий словник власних імен, що їх Василід (за свідченням Іринея) звів до одного немилозвучного циклічного слова «Каулакау», такого собі універсального ключа від усіх небес. (Прим. авт.)

484

Єгипетська релігія (фр.).

485

Ґоґ і Маґоґ{858} (нім.).

486

Хвалькуватий воїн (лат.).

487

Нічні думки (англ.).

488

Карлайл («Early Kings of Norway»)* невдалим додатком псує цей лаконізм. До шести футів англійської землі він додає «for a grave» («для могили»). (Прим. авт.)

* Перші королі Норвегії (англ.).

489

Діяння данців (лат.).

490

Сім стовпів істини (англ.).

491

Вони здобули славу (англ.).

492

До мене Часу не було, не буде після мене.

Зі мною народився він, зі мною вмре, напевне.

Даніель фон Чепко{859}. «Шістсот мудрих віршів» (нім., лат.).

493

Зведення до абсурду (лат.).

494

Південь (ісп.).

495

Суперечність у визначенні (лат.).

496

Немає жодного викладу буддизму, який не наводив би «Міліндапаньху» — теологічний твір II століття, що являє собою діалог царя Бактрії Менандра та ченця Нагасени. Останній стверджує: оскільки колісниця