Читати книгу - "Темний шлях, Анні Кос"

— Намісник відправив тебе до столиці? — уточнив Лонхат.

— За порадою пана Ейдана. Він шукав тих, хто може послужити конунгу, я зголосився сам. У мене немає дому та рідних, але є бажання принести користь королівству і… — він зухвало глянув Йорунн прямо в очі, від чого дівчина відразу спалахнула, — пані. Чи приймете ви мою службу?

— Вважатиму це за честь.

— Я не смію мріяти про більше, пані, — вклонився Хала. — Відтепер ваше слово для мене є законом.

Йорунн кинула на Лонхата швидкий погляд, ніби питаючи, як треба вчинити далі.

— Якщо готові, опустіться на одне коліно і повторюйте за мною, — підказав старий. — Я прийшов сюди з доброї волі, щоб принести присягу служіння Йорунн, доньці Каніта, останньої з роду Хольда, з дозволу мого володаря Ліда, сина Каніта, конунга Великого Степу. Тут і зараз клянуся кров'ю своєю, серцем своїм і рукою своєю, що захищатиму й оберігатиму свою пані, буду вірний їй, піду за нею за словом її. Відтепер і навіки передаю я свій лук і стріли, спис і щит, меч і життя в її руки. Нехай буде слово моє тверде, в ім'я неба, трав та вітру.

— ...в ім'я неба, трав та вітру, — луною відгукнулися обоє.

— Я, Йорунн, донька Каніта, остання з роду Хольда, приймаю вашу присягу. Відтепер ваше життя та честь під моїм захистом. Нехай мені будуть свідками небо, трави та вітер, — урочисто закінчила дівчина. — Устаньте, воїни.

— Не так багато людей, які принесли подвійну присягу, — зауважив Лонхат. — Тепер ви зобов'язані перебувати весь час поряд з конунгом та його сестрою, а тому, мабуть, не зможете залишити надовго Вітахольм. Ви залишитеся разом із вартою у палаці, точніше, у будинку воїнів. Вам виділять кімнати, зброю та утримання, але ви повинні продовжити навчання. Я особисто займуся цим.

Він хотів додати ще щось, але тут зовні долинув шум. У коридорі пролунали квапливі кроки й до приймальні зали увійшов гонець.

— Пані, пане, — він вклонився Лонхату та Йорунн. — Вісті з Гілона. Пан Ейдан прибуде надвечір, він хоче говорити з конунгом.