Читати книгу - "Людина дивиться в завтра"

Кібернетика дасть змогу створити високодосконалі, самокеровані машини. Можна побудувати, наприклад, самохідну батисферу на гусеницях, яка пройде заданим їй маршрутом, проведе спостереження, зробить вимірювання, назбирає зразків.

Вже давно інженери замислювались над проектами таких батисфер. Адже на дні не всюди ущелини та гори, є й широкі рівнини. По них цілком можна пересуватися на гусеницях. Було запроектовано самохідні гусеничні машини навіть для подорожей по зборозненій тріщинами поверхні Місяця, ну, а про рівні ділянки морського дна вже нічого й говорити.

Підводний танк-батисферу спустять із судна на дно, відчеплять від троса, і він мандруватиме доти, доки не вичерпає запас кисню. Тоді повернеться до своєї плавучої бази. Такий танк потрібен морським геологам-розвідникам для пошуків нафти в прибережних районах дна. Він допоможе знайти й підняти затонулі кораблі.

Та чи зуміє самохідна батисфера пересуватися по дну далеко від берегів у відкритому морі? Там теж потрібно розвідувати поклади надр, шукати загиблі кораблі. Якщо дозволить міцність металу, якщо з’являться потужні, але легкі джерела енергії «можливо, атомні, «глибоководні танки вийдуть на простори невидимого континенту.

Скрізь, де не може пройти людина, вона посилає тепер автомати. Сконструйовано, наприклад, такий автоматичний підводний розвідник. Це гусеничний всюдихід, обладнаний до того ж ротором на зразок гелікоптера, щоб перескакувати через ущелини та скелі. Телеоко дасть змогу обдивлятися дно, механічна рука «брати зразки, монтувати бурову установку та виконувати іншу роботу.

Одначе ця машина має істотний недолік: вона зв’язана з берегом електрокабелем, що подає до моторів струм, і дротами, по яких надходить Інформація.

Самохідна батисфера орієнтуватиметься зразу: її прилади будуть інформувати лічильно-обчислювальний пристрій про навколишній світ, а пристрій, в свою чергу, подаватиме потрібні сигнали-команди автоштурманові. Автоматичні зйомочні камери зафіксують усе побачене на магнітній плівці.

Одне слово, як і корабель-супутник, підводна лабораторія виконає накреслену для неї програму і повернеться на поверхню.

Очевидно, автоматичне керування матимуть невеликі підводні човни, що плавають поблизу берегів, а також підводний рибальський флот.

Інженери пропонують ще одну батисферу-автомат «для вивчення глибинних шарів океану. Вона матиме мікрофони й магнітофон для запису морського шуму та «голосів» глибинних мешканців; реєстратори швидкості течій, температури, солоності, радіоактивності води та інших даних, що цікавлять учених. За ввімкнення та вимкнення приладів відповідатиме спеціальний, теж автоматичний, пристрій.

Перед ілюмінаторами розмістяться кінокамери, що будуть автоматично вести зйомку, коли поблизу з’явиться якась жива істота. Про неї повідомить гідролокатор, він же подасть команду почати зйомку.

Ця батисфера, не маючи власної плавучості, буде обладнана, як і батискаф, поплавцем. Занурюватиметься вона за допомогою вантажу «якоря, що відокремлюється при спливанні. В разі потреби якір утримає її на дні, поки буде виконано всі намічені дослідження. Для живлення приладів і лампи-спалаху, що потрібна під час кінозйомки, в батисфері приладнають батарею акумуляторів.

Розроблено проект автоматичного розвідника «маленького глибоководного човна. Його автор «польський інженер П. Цешевський «спорядив свій човен кінокамерою, телевізійним передавачем, прожектором та механічною рукою для взяття проб з морського дна. Цій підводній лабораторії-малятку «її діаметр усього один метр «будуть доступні глибини до шестисот метрів. Свої спостереження вона автоматично передасть до надводної бази.

Розвідник з металевою клешнею, обладнаний телеоком, «це приклад того, як можна застосувати автоматику для вивчення невідомого. Він і досліджувач глибин, що опускає на дно прилади, І водолаз-універсал, котрий підіймає вантажі, закріплює троси, відгвинчує гайки, коротше «на всі руки майстер.

Такий автомат зможе працювати незгірш водолаза, до того ж, де завгодно, хоча б і на дні глибоких океанських западин. Ним керуватимуть по дротах з борту надводного судна. Але згодом механічні руки з’являться на гідростаті чи батискафі. Вони підкорятимуться не електричним сигналам, а біострумам людського мозку, розумовим наказам.

Слідом за приладами, слідом за автоматичними розвідниками Океан почнуть освоювати глибоководні апарати з людьми.

Одне судно проектують радянські інженери. Воно зможе позмагатися з жульвернівським «Наутілусом» «принаймні щодо тих вигод, які матимуть на ньому вчені.

Професор Аронакс «вимушений пасажир «Наутілуса»«спостерігав підводний світ через величезне вікно. Два великих засклених вікна будуть і на нашому судні, поки що умовно названому «Север-2».

Потужні світильники розженуть пітьму вічної ночі (сонячні промені ледь сягають межі берегової обмілини). Телекамера, фото"і кіноапарати фіксуватимуть усе, що вихопить промінь прожектора з водяного мороку; гідрофони ловитимуть звуки моря; гідролокатори стежитимуть за косяками риб; прилади та маніпулятори братимуть проби й цікаві знахідки. Таким буде цей підводний човен.

Корпус його зі сталі та склопластику, довгастої форми. Він зможе занурюватися на два кілометри і плавати в радіусі п’ятдесяти миль, вивчаючи дно та спостерігаючи за життям морських мешканців.

Слідом за ним з’являться інші представники глибоководної ескадри. Буде також значно поліпшено сучасну глибинну техніку.

Французький інженер П. Вільм, який у власному батискафі занурювався на глибину понад чотири кілометри, пропонує кілька удосконалень.

Тепер у гондолі тісно й не зовсім зручно вести спостереження. Можна гондолу-дім і лабораторію «виготовити з кількох поєднаних сфер. Тоді звільниться місце навіть для спочинку екіпажу.

І водій і вчений-спостерігач перебувають нині в одному приміщенні. Можна розділити його на два, зробити двосферний батискаф, налагодити між ними телефонний зв’язок.

Такий батискаф розраховано на занурення до чотирьох кілометрів. Але потрібні ще глибоководніші апарати. Радянські конструктори М. Діомідов та О. Дмитрієв так уявляють собі батискаф граничних глибин. Поплавець обтічної форми, якнайкраще пристосований і до плавання по горизонталі, і для підйомів та спусків. Закріплена внизу гондола частково входить у поплавець, що поліпшує обтічність усього корабля. Поворотні двигуни дозволяють вільно маневрувати. Конструктори називають своє дітище вертоплавом. Він може пробути під водою десятки годин.

Вертоплав має два ілюмінатори. Кіно"і фотозйомку зручно провадити через спеціально обладнане вічко. Пастки для ловіння глибоководних тварин і риб; гарпунні рушниці «для полювання на них; апаратура для запису голосів морських мешканців та багатий арсенал різноманітних наукових приладів; ультразвуковий телефон «ось чим передбачають оснастити корабель, що має спускатись на будь-які глибини, аж до дна найбільших океанських западин.