Читати книгу - "Слова і фарби, Сергій Кузнєцов"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
(просто асоціації)
Я сутність власну крізь розчинене вікно
Не бачу… На біду
Питання маю… Відповіді вже давно
Шукаю, не знайду.
Я сумніви свої на аркуші писав
Та навпіл перегнув.
Палають зорі, мерехтять у небесах,
Як очі після сну.
Не розумію, але бачу дальній скит,
Де жевріє вогонь.
Всі вівтарі стоять та дивляться на схід…
Тепло проміж долонь.
Летить, летить моя душа
До того, що люблю.
Але ж зажди, не поспішай…
Себе переступлю,
Не поспішаючи схилюсь,
Вклонюся до лампад
Та на колінах подивлюсь
В небесний зорепад.
Не попередить відчуття –
У невідоме йду…
Чи буде звідти вороття?
Не бачу… на біду.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слова і фарби, Сергій Кузнєцов», після закриття браузера.
