Читати книгу - "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"

ПОЛІЩУК Василь Мелетійович (? с. Матвіївка —? с. Любомирка Чигиринського пов. Київської губ., тепер Олександрівського р-ну Кіровоградської обл.). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Відомо, що вбив комсомольця. Загинув у бою. Похований у Матвіївці.

ПОЛІЩУК Василь Романович (? с. Матвіївка —?.). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.

ПОНОМАРЕНКО (Квочка) Прокіп (? с. Лубенці — кін. 1990-х рр., с. Лубенці). Отаман села Лубенці, господар полку гайдамаків Холодного Яру (1919), член Холодноярського повстанського комітету. Піддався на «амністію».

ПРИЙМАК (Цуц) Сидір Іванович (1902? с. Матвіївка — після 26.6.1922). Старшина полку гайдамаків Холодного Яру, повстанський отаман. 1922 року мав до тридцяти партизанів. 18 липня 1922 р. козаки Приймака розгромили Триліській виконком і вбили старшого міліціонера, 26 липня розгромили Головківський волосний виконком, вбивши міліціонера і двох членів «комячєйкі». Базою партизанів був ліс між Матвіївкою і Полуднівкою.

ПРОЦЕНКО Олександр (? м. Медведівка (Мельники?) Чигиринського пов. Київської губ., тепер Чигиринського р-ну Черкаської обл. — після 16.4.1921). Старшина (?) полку гайдамаків Холодного Яру. Москалі називали його «известным бандитом».

ПУДЕНКО (? с. Коханівка Чигиринського пов. Київської губ, тепер Кам’янського р-ну Черкаської обл. — 1922). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Розстріляний чекістами.

РЕЗНІЧЕНКО Володимир Пилипович (? м. Кам’янка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.

РЕПАВКА (? с. Коханівка — 1922). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Розстріляний чекістами.

СИНЬОЩОКИЙ Яків (? с. Медведівка —?). Москалі називали його «известным бандитом».

СІРИЙ Лавро Матвійович (1900, с. Пруси —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.

СОЛОНЬКО Павло (1887, с. Боровиця Чигиринського пов. Київської губ. — квітень 1920, м. Черкаси?). Військовий діяч; отаман села Боровиця, отаман Білоярського куреня полку гайдамаків Холодного Яру.

СРАНДА (? с. Матвіївка — після липня 1922). Старшина полку гайдамаків Холодного Яру, повстанський отаман. Справжнє прізвище Шеремей (?). Співпрацював з отаманом Сидором Приймаком-Цуцом.

СУПРУН (? с. Тимошівка —?). Козак 2-го куреня Холодноярської бригади.

ТЕРЕЩЕНКО Максим (? с. Суботів — травень 1921, ліс Чута). Командир батареї Степової дивізії, помічник отамана Пилипа Хмари, начальник штабу та кулеметної команди об’єднаного повстанського загону (грудень 1920), начальник Холодноярського повстанського штабу (з січня 1921); військове звання — штабс-капітан російської армії.

ТИМЧЕНКО Марко Іванович (1894, с. Куликівка — 1944). Старшина полку гайдамаків Холодного Яру.

Під час Першої світової війни у званні унтер-офіцера проходив службу у 22-й Ізмаїльській бригаді прикордонної охорони. Після Лютневої революції повернувся в рідне село. Брав безпосередню участь у збройній боротьбі. Після поразки, приховавши своє минуле, повернувся у рідне село. Переслідувався органами ҐПУ. Наприкінці 1920-х років родина була розкуркулена і вислана. Повернувшись, влаштувався на цукровий завод у м. Смілі. 1935 року заарештований органами НКВД і направлений на «виправні роботи» на Волго-Донський канал. У період німецької окупації випадково убитий поліцаєм, коли повертався до села із лісу.

ТКАЧЕНКО Микола Іванович (? с. Жаботин —?). Учасник Холодноярщини.

ФІЛОНЕНКО Архип Терентійович (? с. Матвіївка — після липня 1922). Старшина полку гайдамаків Холодного Яру, повстанський отаман. 1922 року в загоні було 9 осіб. Співпрацював з отаманом Срандою.

ХМАРА Пилип Панасович (1885/1886, с. Цвітна Чигиринського пов. Київської губ., нині Олександрівського р-ну Кіровоградської обл. — 1922?). Військовий діяч; повстанський отаман, отаман 1-го Чорноліського повстанського куреня, Чорноліського полку; військове звання — унтер-офіцер російської армії.

ХОМЕНКО (Качур) Андрій. Івангородський сільський отаман. Із роду Йосипа Хоменка, сотника надвірної гетьманської компанійської корогви 1762 року. Батько Андрія був військовим, напевно прапорщиком. Андрій мав землю біля Івангорода. Під час революції разом з іншими брав участь у захисті села, разом із хлопцями воював проти всіх, хто приходив. Точні відомості про долю відсутні. Є здогад, що розстріляний у Єлисаветградській тюрмі.

ШАТЕНКО (? с. Коханівка — 1922). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Розстріляний чекістами.

ШВЕЦЬ Мефодій (? с. Матвіївка — 1937?). Старшина полку гайдамаків Холодного Яру. Військове звання — прапорщик російської армії. Репресований 1937 року. Додому не повернувся.

ШИНКАРЕНКО Микола Андронович (? с. Тимошівка — 1920?). Козак 2-го куреня Холодноярської бригади. Убитий більшовиками.

ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ Андрій Євтухович (? с. Куликівка — 1937). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Розстріляний НКВД.

ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ Микола Євтухович (? с. Куликівка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Після поразки виїхав із села.

ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ Оксент Євтухович (? с. Куликівка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Після поразки виїхав із села.

ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ Опанас Євтухович (1873, с. Куликівка — 1937?). Член Холодноярського повстанського комітету; військове звання — прапорщик російської армії.

Народився в родині заможного селянина. Учасник Першої світової війни. У Визвольній боротьбі взяла участь вся родина Щегельських. За це їхній будинок спалили будьонівці. Улітку 1921 року заарештований чекістами. «Польовому штабу (ВУЧК) вдалося… поставити його в необхідність привести до капітуляції весь (Холодноярський) Повстанком». Згодом змушений був виїхати разом із родиною до Казахстану, де працював на різних підприємствах. 1935 року повернувся до рідного села. 1937 року заарештований органами НКВД. Подальша доля невідома.

Підготували Юрій Ляшко і Роман Коваль