Читати книгу - "Гаррі Поттер і орден Фенікса"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Скажіть, пані професорко, - підняла руку Герміона, - коли ми отримаємо результати іспитів?
- Вам пришлють сову десь у липні, - відповіла професорка Макґонеґел.
- Чудово, - досить голосно прошепотів Дін Томас, - до канікул можна за них не переживати.
Гаррі уявив, як він через півтора місяця у кімнаті на Прівіт-драйв очікує своїх СОВ. Принаймні буду знати, сумно подумав він, що влітку прийде хоч один лист.
Перший іспит - теорію замовлянь - було заплановано на понеділок зранку. Гаррі погодився перевірити Герміонині відповіді в неділю по обіді й майже відразу про це пошкодував. Вона страшенно хвилювалася й весь час виривала в нього з рук підручника, щоб пересвідчитись, чи відповіла абсолютно точно. Врешті-решт вона боляче вдарила його по носі гострим краєм «Досягнень у замовлянні».
- Навіщо я взагалі тобі потрібний? - рішуче віддав він їй підручника, витираючи сльози, що виступили на очах.
Тим часом Рон перечитував конспекти з замовлянь за попередні два роки, заткнувши пальцями вуха й беззвучно ворушачи губами. Шеймус Фініґан лежав горілиць на підлозі й напам'ять декламував означення субстантивного замовляння, а Дін звіряв це зі «Стандартною книгою замовлянь» для п'ятого класу. Парваті й Лаванда повторювали пересувне замовляння, примушуючи свої пенали гасати один за одним по краю стола.
Вечеря в той день проходила в спокійній атмосфері. Гаррі й Рон майже не розмовляли, зате після цілісінького дня важкої праці їли з великим апетитом. А от Герміона весь час відкладала ножа й виделку, пірнала під стіл і витягала з портфеля черговий підручник, щоб перевірити якусь деталь чи факт. Рон почав її вмовляти нормально попоїсти, інакше вона вночі погано спатиме, але тут з її кволих пальців вислизнула виделка і, голосно дзенькнувши, впала на тарілку.
- О Господи, - ледь чутно сказала вона, озираючись на вестибюль. - Це вони? Екзаменатори?
Гаррі з Роном негайно озирнулися. За дверима у Велику залу стояла Амбридж з гуртом старезних чарівників і чарівниць. Гаррі зі зловтіхою відзначив, що Амбридж нервує.
- Може, глянемо на них зблизька? - запропонував Рон.
Гаррі й Герміона кивнули головами, й вони втрьох підбігли до подвійних дверей у вестибюль, тоді поволі вийшли за поріг і неквапом рушили повз екзаменаторів. Гаррі подумав, що професорка Марчбенкс - це, мабуть, мініатюрна згорблена чаклунка з павутиною зморшок на лиці. Амбридж розмовляла з нею дуже поштиво. Здавалося, що професорка Марчбенкс недочувала, бо відповідала професорці Амбридж трохи заголосно, зважаючи, що вони стояли зовсім поруч.
- Доїхали нормально, нормально доїхали, це ж нам не вперше! - нетерпляче пояснювала вона. - Але останнім часом щось нічого не чути від Дамблдора! - додала вона, озираючись у вестибюлі, ніби сподівалася, що він раптом з'явиться з комірчини для мітел. - Не знаєте, де він?
- Гадки не маю, - відповіла Амбридж, лиховісно зиркаючи на Гаррі, Рона й Герміону, які затримались біля сходів, бо Рон вдав, що зав'язує шнурки. - Але впевнена, що Міністерство магії незабаром його розшукає.
- Сумніваюся, - крикнула крихітна професорка Марчбенкс, - якщо тільки Дамблдор сам цього не захоче! Кому ж це знати, як не мені... я особисто приймала в нього іспити з трансфігурації та замовлянь, коли він складав НОЧІ... він таке виробляв своєю чарівною паличкою... я ніколи такого не бачила.
- Так... - пробелькотіла професорка Амбридж, а Гаррі, Рон і Герміона поволеньки попленталися сходами нагору, - дозвольте показати вам нашу вчительську. Ви ж, мабуть, хотіли б попити з дороги чаю.
Вечір був доволі напружений. Кожен намагався ще щось повторити, але мало кому це приносило велику користь. Гаррі рано пішов спати, але довго не міг заснути. Пригадував консультацію з працевлаштування й категоричну заяву професорки Макґонеґел про те, що вона допоможе йому стати аврором, хоч би чого це їй коштувало. Тепер, коли настав час іспитів, він уже шкодував, що не назвав тоді якоїсь реальнішої для себе професії. Знав, що не спиться не тільки йому, але ніхто в спальні не озивався і, врешті-решт, усі позасинали.
За сніданком п'ятикласники теж майже не розмовляли. Парваті бурмотіла собі під ніс закляття, і сільничка перед нею здригалася. Герміона так швидко перечитувала «Досягнення в замовлянні», що її зіниці зливалися в одну пляму, а Невіл весь час випускав з рук ножа й виделку і перекидав вазочку з варенням.
Коли закінчився сніданок, п'яти- й семикласники зібралися у вестибюлі, а всі інші учні порозходилися по класах. О пів на десяту їх усіх знову покликали до Великої зали. Вона тепер мала такий самий вигляд, як і в ситі спогадів, коли Гаррі бачив свого батька, Сіріуса та Снейпа, що складали іспити для СОВ. Зникли чотири гуртожитські столи, а замість них з'явилося безліч столиків - окремий для кожного учня. За вчительським столом стояла професорка Макґонеґел. Коли всі повсідалися й замовкли, вона сказала: - Можете починати, - і перевернула величезний пісочний годинник, що стояв на столі біля неї. Ще там були запасні пера, чорнильниці та сувої пергаменту.
Гаррі розгорнув екзаменаційний білет - і серце його закалатало... Герміона, що сиділа за три ряди праворуч і на чотири столики попереду, вже щось писала... він глянув на перше запитання: «а) Напишіть закляття і б) опишіть рухи чарівної палички, необхідні для літання предметів».
Гаррі на мить пригадав довбню, що злетіла високо вгору, а тоді гепнулася на масивний череп троля... усміхнувся, схилився над пергаментом і почав писати.
*
- Було не так і погано, правда? - схвильовано запитала Герміона через дві години, все ще стискаючи в руках екзаменаційний білет. - Не знаю, чи я добре описала підбадьорливі замовляння - мені трохи не вистачило часу. Ви описали протизакляття від гикавки? Я не була певна, чи варто, - мені здалося, що воно було вже зайве... а в двадцять третьому питанні...
- Герміоно, - суворо урвав її Рон, - скільки ж можна... ми не збираємося складати кожнісінький іспит двічі. Вистачить з нас по горло й одного разу.
П'ятикласники пообідали разом з усією школою (в залі знову з'явилися чотири гуртожитські столи), а тоді зібралися в маленькій кімнатці біля Великої зали, де мали чекати початку практичних іспитів. Учнів викликали за абеткою невеличкими групками, а решта бурмотіли закляття й махали чарівними паличками, зрідка випадково штурхаючи одне одного в спину чи в око.
Назвали Герміонине прізвище. Вона затремтіла й вийшла з приміщення разом з Ентоні Ґольдштейном, Ґреґорі Ґойлом та
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гаррі Поттер і орден Фенікса», після закриття браузера.