Читати книгу - "Ярослав, Ольга Вільна"

Олег відкинув глибокий капюшон і хрипуватим голосом промовив:

– Сила зупинила. Вона підказала мені, як я маю вчинити. І я не міг піти проти веління Сили. Чи це вже з текстів джедаїв? Сітхи наче одразу рубились? – задумливо потер підборіддя. Затим помітив вираз свого княжича і поспішив пояснити запізнення нормально. – Я другий день поспіль дістаю княжу дружину темою Зоряних Війн. Гріх було в такому костюмі не причепитись до них. Ви знали, що Тимофій, це той брюнет, що має шрам на щоці, фанат Дарта Вейдера? Ми з ним якось було навіть посперечались, хто крутіший батько чи син. Він думав, що я піду в образі Люка, бо відстоював його персонажа.

– Він стане проблемою? – проблеми в нього будуть в будь-якому разі. Якщо звісно він продовжить заплановане, а не відпустить самого Олега на фестиваль, а сам лишиться в номері.

– Ні в якому разі, Ваша Королівська Вельможносте. Він не заговорить зі мною до кінця поїздки. Гарантую вам, – Олег скинув мантію. І тим самим обірвав всі сумніви княжича.

Зараз ще можна було зупинити все. «Але якого біса? Шестеро дружинників в охороні, ніби я взагалі не заслуговую навіть на найменшу крихту довіри!»

Олег продовжував гомоніти, проносячись номером і відкладаючи всі необхідні для втечі княжича речі. Фарба для волосся, косметичний набір для гриму.

– Я ризикнув повідомити, що глибоко обурений тим, як вбили Імператора, оскільки був його щирим шанувальником. Тимофій звісно вважає його божевільним параноїком з манією величі. Не те, що я з ним  не погоджуюсь. Тобто… ну все одно ви вибрали костюм не через любов до персонажу, так? Але він не такий вже геть жахливий. Принаймні в перших трьох епізодах він виглядає як типовий політик. Серйозно. Я бачив тих політиків із парламенту. Палпатіна там би прийняли за свого. З силою чи без. В одного навіть посмішка була така сама.

– Так. У Вишенка, – підтвердив, одразу пригадавши представника партії Зелених. Вони зі Святославом його і звали між собою сітхом за неймовірну схожість із персонажем саги.

Олег задумливо оглянув княжича. Він щойно наніс на русяве волосся засіб для імітації сивини. В поєднанні з вибіленою штучною шкірою, яку Ярослав зібрав у зморшки та жовтими лінзами, обличчя ставало геть неможливо упізнати. І продовжив:

– Я ще додав, що маю надію знайти історії, в яких Скайуокери стають вірними учнями Сідіуса. І обидва опиняються на темній стороні. Після цього я майже впевнений зараз, що опинився у списку ворогів держави, – останнім наносився фіксатор, який закріплював нанесений грим. І згідно інструкції змивався звичайною теплою мильною водою. – Сподіваюсь ви мене зможете захистити від наступних переслідувань. Правда?

Костюм складався з прямих штанів, які заправлялись в м’які шкіряні чобітки, чорної вільної сорочки та широкої чорної мантії, розшитої по низу чорним орнаментом. Не простий образ, який між тим дозволяв максимально приховати справжню зовнішність і при цьому не вимагав маски. Гриму було достатньо.

– Костянтин би мене впізнав, – вимовив, оглянувши себе в дзеркалі. Останній елемент, світловий меч, він щойно закріпив на поясі. Через мантію його не було видно, але без нього образ видавався не повним.

– Він має якусь паранормальну силу, – Олег завзято покивав. – Ви справді збираєтесь це зробити?

«Ми практично одного зросту, схожої комплекції. Якщо я вийду з опущеним капюшоном, дружинники не мають мене впізнати. Головне пройти їх, а далі гриму буде достатньо».

– Так. Неочікуваний вчинок від мене, чи не так? – глянув на Олега. Той був із княжичем найдовше, і знав краще навіть за членів сім’ї.

– Взагалі не вірю, – чесно похитав головою. І буквально впав у крісло: – Навіть зараз. Якщо вас раптом спіймають…

– Здійметься скандал, – посміхнувся.

– Ви уявляєте, скільки там буде фотографів? – видихнув Олег. За весь час він вперше висловив сумнів щодо авантюри. Проте відступати Ярослав вже не хотів.

– Я непогано загримувався. Не впізнають. Тим паче, я буду в капюшоні.

– Угу, – зітхнув. – Пан Любозар обідає у своєму номері. Я передав, що ви збираєтесь провести цей день вивчаючи пропущені матеріали з університету. Тож вас в жодному випадку не мають потривожити. Я ж маю повернутися до восьмої години.

Ситуація не була незвичною чи підозрілою. В тривалих поїздках, коли Олег супроводжував княжича, вони так вчиняли час від часу. Ярослав залишався в номері, наздоганяючи пропущені заняття, а слуга гуляв містом. Гіперактивний хлопчина надто відволікав, якщо метушився поруч, і княжич знайшов спосіб позбуватись його присутності – відправляв на екскурсії, до магазинів за сувенірами. Чи просто виганяв кудись подихати свіжим повітрям. Якийсь час Олега ще супроводжував хтось із охорони. Але дітьми вони вже обоє не були. Поїздки траплялись часто. І репутація в обох була ідеальна.

Те, що Олег захоплювався Зоряними війнами знали всі. Про фестиваль сам Олег всім розповідав ще від оголошення про поїздку Ярослава до Москви. Якби не план княжича, хлопчина залюбки пішов би туди сам. Підстрибуючи від щастя. Тож прикриття видавалось бездоганним.

Якби не княжа дружина.

– Я повернусь раніше, – невідомо було, чи не будуть дружинники перевіряти самого княжича? Може вони в якийсь момент зайдуть в номер із перевіркою? Ярослав не мав повноважень заборонити їм це зробити. Ті виконували накази князя, нікого іншого. – Тут багато кімнат. Якщо вони увійдуть, – кивок у бік дверей, за якими чергували дружинники, – ти встигнеш сховатись у ванній і ввімкнути душ. Я записав на телефоні кілька текстів, можеш програти їх, в разі чого. Для впевненості.

Олег кивнув. І насторожено глянув на двері.

– Гаразд. Що ж. Бажаю вам гарно провести час, Ваша Королівська Вельможносте.

Як не дивно, але вийти з готелю вдалось напрочуд легко. До вигляду Олега в образі Сітха місцеві встигли звикнути. Дружина нічого не сказала, обслуговуючий персонаж пройшов мовчки повз. Хлопцеві вони раді не були від самого початку, оскільки через нього не мали змоги прислужувати княжичу особисто. Готельна охорона була зайнята оглядом всіх, хто заходив до готелю, але не тих, хто звідти виходив. Тож попри сумніви і потаємний страх, все пройшло аж надто ідеально. А от далі довелось понервувати.