Читати книгу - "Який цей світ, Марія Миколаївна Влад"

якого мав народитися Месія, то обов'язок продовження роду вважався релігійним обов'язком. Тому, коли Марії сповнилося п'ятнадцять років, священик Захарія постановив підшукати для Неї достойного чоловіка з Її власного роду, як приписував старовинний звичай. У апокрифах Псевдо-Євангелія Матея оповідається про священика Аріятара, котрий хотів заручити Марію зі своїм сином, а Вона сказала: “Не може бути, щоб Я знала мужа, а муж Мене”.

Священики і родина відповіли Їй на те: "Бог є прославлений у дітях, бо є почитаний у потомках. І так завжди була в Ізраїлі". Вона ж мала свого думку: "Бог є найбільше почитаний чистотою... Про це Я переконалася в храмі вже змалку, - Діва Богові є дорогою, і тому Я постановила в моєму серці ніколи не знати мужа ".

Яким був зовнішній вигляд Пречистої Діви?

У деяких старовинних пам'ятках, наприклад, у листах Діонісія Ареопагіта, єпископа Атен, що походив із Сирії і був навернутий святим Павлом, пишеться про Пречисту Діву Марію, що Вона була такою гарною, що кожен міг би вважати Її за богиню, якби не знав, що є лише один Бог. Цей єпископ мав на власні очі бачити Її.

Святий Епіфаній, уродженець Палестини, сучасник святого Івана Золотоустого, писав, що Вона була вища середнього зросту, мала ясну барву волосся, виразні, живі очі, овальне обличчя та довгі руки й пальці. Вона була твором Божої благодаті, а з Її обличчя й цілої постави пробивався відблиск небесної краси й слави.

Христос Господь, що взяв від Неї своє людське тіло, був правдивим образом Її тіла. На жаль, Новий Завіт нічого не говорить про зовнішність Христа. Лише із ІV століття дійшов до нашого часу апокрифічний лист, який приписують Публію Лентулу. Ось що пишеться там про Ісуса Христа:

"У цей час появився Чоловік, обдарований великими силами. Він Ісус на ім’я. Його називають Сином Божим. Сам він благородного вигляду і пропорційно збудований, з добрим обличчям, яке також віддзеркалює стійкість характеру, який викликає пошану до Нього і водночас страх. Волосся Його має колір вина, пряме і без блиску, а нижче вух кучеряве і блискуче. Лоб Його прямий і гладенький, обличчя без жодної вади і трішки рум'яне. Вираз Його обличчя щиросердний і добрий, а ніс і рот без жодного недоліку. Борода в Нього густа і такого ж самого кольору, як волосся, Його очі голубі і дуже блискучі. Під час докоряння Він грізний, а під час проповідування і навчання - лагідний і люб'язний. Ніхто не бачив Його, щоб Він сміявся, але багато бачили Його, коли Він плакав. Він високого росту і має гарні і прямі руки. Під час розмови Він серйозний, обачний і небалакучий. Вродливістю своєю Він перевищує багатьох людей" (Г.Г. Геллей. Біблійний довідник. Торонто,1985, с.532). Деякі дослідники християнства вважають, що оскільки Ісус тривалий час працював столяром, то Він був фізично сильним. А враховуючи багаточисленні й тривалі проповіді, виступи на повітрі перед великими аудиторіями людей, обгрунтовують наявність сильного голосу в Ісуса Христа. За свідченнями Євангелістів, Ісус Христос був не тільки найдобрішою, але й найніжнішою та милосердною людиною. Він умів прощати гріхи, співчував тим, які страждали, робив добро бідним, не чекаючи від них відплати. Євангеліст Іоанн говорить, що коли б усі зроблені Ісусом Христом добрі справи упродовж тільки трьох років була записані, то світ не вмістив би усіх цих книг.

Образ Божої Матері, що був намальований святим євангелістом Лукою, найкраще відображає шляхетні риси Її обличчя. Святий Лука бачив Її, розмовляв з Нею і подав про Неї найбільше вісток, бо, мабуть, знав їх від Неї Самої.

У прекрасному тілі Божої Матері крилася велика, чиста і непорочна душа, що проявляла себе добрими ділами. Пречиста Діва Марія, як і Її Син-Бог, була добро, привітна, співчувала і допомагала людям у горі. Вона говорила мало й завжди про справу. Через Її уста ніколи не перейшло якесь неправдиве слово, Її голос був милий і проймаючий до глибини, але в кожному Її слові відчувалися потіха й розрада. Вона завжди була першою між "доньками Господа" в дотриманні Божих заповідей та приписів закону, але всі свої обов'язки виконувала у великій покорі. Ніхто не бачив Марію в гніві і ніхто не почув від Неї жодного образливого слова. Вона була ніжною у ставленні до інших і ніколи не дала їм відчути своєї душевної чи тілесної вищості. Де Вона з'являлася, там люди переставали говорити про земні речі, бо Її святість усім пригадувала присутність Бога. Увесь Її зовнішній вигляд нагадував "Матір Милосердя", про яку говорила, що Воно була готова вимолити в Бога прощення для самого Люцифера, якби він міг упокоритися та про те Її просити. Святий Амврозій каже, що Воно відмовляла собі в найменшій приємності, щоби лиш помогти убогим і потребуючим. Він також пише, що ніхто й ніколи не мав більш чутливого дару роздумування про Бога, як Марія; Її розум був завжди згідний з Її серцем і завше мав перед собою Бога, якого Вона любила більше, ніж усі серафими. Ціле Її життя була безперервною любов'ю до Бога.

Отже, Боже Дівицтво Марія обрала своєю долею. Вона покірно просила дозволу залишитися аж до смерті при храмі і жити дівичим життям. Одначе не могла не послухатися священика Захарії, який строго дотримувався приписів закону і старався не гнівити Бога, дозволивши Марії зостатися назавше в храмі і не продовжувати свого роду.

Святий Августин пояснює, що якби опікун Марії послухався Її просьб і не одружив Її, то перешкодив би Божим планам. Бо Марії треба було святого мужа (св. Йосиф був дівственником), який боронив би Її чистоту перед людським осудом, а рівночасно став би законним батьком Ісуса Христа, чиєю Матір'ю Вона мала вже скоро стати. Так само святий Іван Золотоустий тлумачить, що подружнє становище була єдиною Її обороною перед земляками, які не завагалися би побити камінням Матір Спасителя, якби Вона була Його породила, не маючи законного чоловіка (Св. Августин. Про святе дівицтво, гл. 4. Св. Іван Золотоустий: Третя бесіда до св. Матея).

Саме Боже Провидіння призначило Йосифа Обручником Марії, щоб він був хоронителем Її чистоти й дівицтва та законним батьком Христа Спасителя. Було обов'язковим, щоб Ісус Христос мав