Читати книгу - "Мистецтво кохання"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мистецтво кохання" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: Інше. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Додати в закладку:
Додати
Перейти на сторінку:
поки не зчепиться з ним. 485 Рада вівця барану, під биком розкошує корова, 486 Цапа, дарма, що смердить, хоче кирпата коза. 487 Шал розпікає кобил: не зважають на відстань розлогу, 488 Хай там ріка на шляху — мчать вони до жеребців. 489 Отже, розгніваній дай і ти сильнодіючий засіб — 490 Він — і лише тільки він! — тут же полегшує біль; 491 І не зрівняються з ним Махаонові ліки: той засіб, 492 Хай ти пішов манівцем, — зробить невинним тебе. 493 Поки таке я снував, Аполлон, що з'явився раптово, 494 Ліри своєї струну золотосяйну торкнув; 495 Гілка лаврова — в руці, на священних кучерях бога — 496 Лавр; перед зором моїм став боговитий співець. 497 Далі до мене: "Наставнику, — мовить, — легкої любові, 498 Швидше до храму мого гурт своїх учнів веди: 499 Є там, на різні лади геть усюди прославлений в світі 500 Напис, веління таке: "Сам себе спершу пізнай!" 501 Той, хто спізнає себе, тільки той буде з глуздом любити 502 І до своєї снаги діла шукати собі. 503 Видався вродою хтось — то нехай скористається нею, 504 Шкіра шовкова — як спить, хай не ховає плеча. 505 Хто ж до розмови меткий, тому зовсім не треба мовчати, 506 Гарно співаєш — співай, п'єш собі гарно — то пий! 507 Лиш, коли бесіда йде, не хизуйся своїм красномовством, 508 Лиш, коли бракне ума, віршів своїх не читай!" 509 Так от повчає нас Феб, тож повчімось у вчителя — Феба: 510 Що то була б за пиха — віри не йняти богам! 511 Ну, а по суті: хто вміло кохатиме — той переможе, 512 Той із мистецтва мого все почерпне, що хотів. 513 Що прийняла — не всякчас повертає сторицею нива, 514 Суднам хистким не всякчас подув сприяє в путі. 515 Тим, хто кохає, не часто щастить, не щастить — найчастіше, 516 Слід готуватися їм до нелегкого життя. 517 Скільки зайців на Афонській горі, скільки бджіл є на Гиблі[5], 518 Скільки на сизім гіллі, милім Палладі, плодів, 519 Скільки в скойок у ріні, вважай — стільки горя в любові: 520 Стріли, що зранюють нас, вістрям умочені в жовч. 521 "Дома нема її", — збрешуть тобі — хоч ти любку, можливо, 522 Вгледиш, та вір, що нема, власному зору — не вір! 523 Двері зачинять вночі, дарма, що впустить обіцяли, — 524 Стерпіти мусиш і це — просто на землю лягай! 525 Може, й служниця-брехунка гукне, ще й пихато: "А хто це 526 Тут під ногами у нас, наче колода, лежить?" — 527 Ніжно до грубої служки звернись, до дверей самих, врешті, 528 Знявши вінок із чола, — ружами їх ушануй! 529 Схоче впустити — ввійди; не захоче — йти геть доведеться: 530 Чемний не стане, затям, надокучати комусь. 531 "Що за настира такий!" Ти ж не хочеш од неї почути 532 Слів цих. Не вік же вона в настрої буде лихім! 533 І не вважай за ганьбу її лайку, поличник від неї; 534 Щастям для себе вважай ніжки її цілувать! 535 Що я, однак, про дрібне? До високого дух мене кличе, 536 Тож про високе почну — пильно вслухайтесь усі! 537 За небезпечне берусь. Але що таке без небезпеки 538 Мужність? В науці тонкій шляху легкого нема. 539 Знехтуй суперником — і переможеш; в мистецтві самого 540 Батька богів, повторю, ти перемоги сягнеш. 541 Ні, то не смертний говорить тобі, а дуб, що в Додоні: 542 Це з-між моїх настанов найголовніша, повір. 543 Іншим моргає? Дарма! Шле листи? Не читай. Не запитуй, 544 Звідки прийшла чи куди, причепурившись, іде. 545 Навіть законній жоні чоловік дозволяє подібне, 546 Надто як ти на наш бік, сне найсолодший, стаєш. 547 В цьому мистецтві (не стану брехать) не дійшов я вершини — 548 Сам я в науці своїй (що тут поробиш?) слабкий. 549 Чи при мені моїй дівчині хтось подавати б міг знаки, 550 Я ж, дивлячись на таке, гнівові волі б не дав? 551 От чоловік, було, поцілував її — і, пам'ятаю, 552 Їй дорікав я за це — груба, нестримна любов! 553 Ось що мені заважало не раз! Більше розуму в того, 554 Хто не цікавиться тим, ходять до неї чи ні. 555 Краще не знать взагалі: що приховує — хай буде в тіні, 556 Бо, як зізнається раз, — не червонітиме вже.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мистецтво кохання», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Мистецтво кохання» жанру - Інше:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Мистецтво кохання"