read-books.club » Публіцистика » Тарас Шевченко та його доба. Том 1 📚 - Українською

Читати книгу - "Тарас Шевченко та його доба. Том 1"

111
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Тарас Шевченко та його доба. Том 1" автора Рем Георгійович Симоненко. Жанр книги: Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 174 175 176 ... 179
Перейти на сторінку:
про Тараса Шевченка. С. 40 – 41.

321

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 1. С. 109.

322

Микита Григорович Шевченко (1811 – 1870) – брат Т. Г. Шевченка. Був добрим теслею і стельмахом, навчав цього ремесла й Тараса. Як старшому братові поет надсилав йому гроші для допомоги рідним: у 1843, 1845 і 1859 рр. гостював у нього. Після зустрічі у 1859 р. Шевченко почав клопотатися про звільнення з кріпацтва братів Микити та Йосипа і сестри Ярини і при сприянні літературної громадськості добився цього. М. Г. Шевченко зустрічав домовину брата Тараса в Києві й супроводив її до Канева. Доглядав могилу поета. Подав важливі відомості дослідникам життя Шевченка (Шевченківський словник. Т. 2. С. 350).

323

(лат.). За професією.

324

О. Кониський. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. Т. 1 – 2. С. 57 – 59.

325

Тарас Шевченко. Зібрання творів: у 6 т. Т. 6. С. 196 – 197.

326

У ті часи у російських панів було в моді розписувати покої al fresco (лат. – настінний живопис).

327

Двогривеник.

328

Відомості про перебування Шевченка з паном Енгельгардтом у Варшаві нічим не підтверджуються, натомість відомо, що подібні події відбувалися у Вільні: Тарас міг навчатись у Й. – Б. Лампі, який працював у Вільні з жовтня 1829-го до червня 1830 року. (Михайло Чалий. Життя і твори Шевченка. С. 230.) (Коментар В. Л. Смілянської.)

329

Йоганн Батіст Лампі (1775 – 1837) – австрійський художник-портретист, працював у Вільно. (Там само. С. 247.)

330

За вірогідність цього факту може поручитися п. Забіла, близький Шевченків приятель.

331

Спогади про Тараса Шевченка. С. 48 – 52.

332

Микола Михайлович Білозерський (1833 – 1896) – український фольклорист і етнограф буржуазно-ліберального напрямку. Брат Василя Білозерського. В статті «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 – 1861 гг.) опублікував свої записи спогадів знайомих Шевченка – В. М. Забіли, В. В. Тарновського (старшого) О. Ф. Сенчила-Стефановського, А. І. Лизогуба, М. М. Лазаревського та ін. У статті є цінні біографічні відомості про Шевченка. Проте вона має й фактичні неточності. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 71).

333

Н. Белозерский. Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц // Киевская старина. 1882. Октябрь. С. 68 – 69. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. С. 22.

334

Лев Михайлович Жемчужников (1829 – 1912) – художник, відомий серією реалістичних естампів «Живописная Украина», фольклорист і письменник. У родині Жемчужникова поет знаходив співчуття до його тяжкої долі. (Примітка складачів збірки спогадів.)

335

Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. К., 1958. С. 7 – 8.

336

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 3. Драматичні твори. Повісті. К., 1993. С. 112 – 116, 130.

337

Йонас Рустемас (Рустем; 1762 – 1735) – литовський художник, за походженням вірменин, автор портретів і жанрових картин. Викладав малювання у Віденському університеті (1798 – 1832). Припускають, що Шевченко вчився у Рустема, відвідував його лекції. Поет згадував про Рустема в листі до Б. Залеського 10.ІІ.1835 р., відмічаючи, що рисунок є основою живопису (Шевченківський словник. Т. 2. С. 186 – 187).

338

Військовий губернатор Віленської губернії.

339

У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. С. 63.

340

Мова йде про Віленський університет, який після польського повстання (1830 – 1831) був перетворений на лазарет.

341

Бакаляври – тут: студенти.

342

Остра брама – міська брама у Вільні з іконою Богородиці, перед якою зазвичай скидали шапки.

343

Любськ – замок над Вілією. (Примітка Шевченка.)

344

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 2. Поезія. 1847 – 1861. С. 153 – 155.

345

Це той самий В. П. Обручов (1793 – 1866), що згодом став оренбурзьким генерал-губернатором, командиром окремого Оренбурзького корпусу, під «началом» якого Шевченко відбув близько чотирьох років заслання, щоб у «Щоденнику» від 3.ІХ.1857 р. згадати його як «корпусного єфрейтора» «та гнусного єфрейтора». (У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. С. 204.)

346

У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. С. 203 – 207.

347

Підкреслено нами – автори.

348

Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. С. 23.

349

Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. С. 23 – 24.

350

Григорій Леонтійович Ткаченко (роки народження і смерті невідомі) – російський архітектор. Старший брат Д. Ткаченка і Ф. Ткаченка. Колишній кріпак. У 1835 році здобув звання некласного художника-архітектора. Знайомий поета з часу навчання у В. Ширяєва. Зберігся лист Шевченка до Г. Л. Ткаченка, написаний у 1841 р. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 269).

351

Денис Леонтійович Ткаченко (н. 1821 р. – рік смерті невідомий) – російський архітектор, академік Петербурзької академії мистецтв (з 1859 р.) Брат Г. Ткаченка і Ф. Ткаченка. Колишній кріпак. З 1835 р. – сторонній учень Петербурзької академії мистецтв. Знайомий Шевченка з часу навчання поета у В. Ширяєва. Від Д. і Ф. Ткаченків Шевченко міг дізнатися про теми, що їх пропонували для роботи учням Академії. (Там само.)

352

Федір Леонтійович Ткаченко (1819 – 1885) – вчитель малювання в Полтавській гімназії. Колишній кріпак. На початку 30-х рр. працював учнем у артілі В. Ширяєва. В грудні 1834 р. Ткаченка та його братів Якова, Григорія та Дмитра поміщики відпустили на волю. В 1835 – 1842 рр. учився в Академії мистецтв під керівництвом К. Брюллова. 20.V.1842 р. здобув звання вчителя малювання в гімназіях. Шевченко познайомився і подружився з Ткаченком у В. Ширяєва. В 1841 – 1842 рр. жили на одній квартирі. Поет не раз згадував Ткаченка у листах до Г. Ткаченка, Я. Кухаренка й С. Гулака-Артемовського. Збереглися чотири листи Шевченка до Ткаченка з 1860 і 1861 рр. і два – Ткаченка до поета. 1860 р. Ткаченко залишив спогади про Шевченка, уривок з яких опублікований в журналі «Древняя и новая Россия» (1875, № 6) (Там само. С. 270).

353

У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. К., 1980.

354

Іван Максимович Сошенко (1807 – 1876) – український художник, педагог. Друг Шевченка. Вчився в Петербурзькій

1 ... 174 175 176 ... 179
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тарас Шевченко та його доба. Том 1», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тарас Шевченко та його доба. Том 1"