Читати книгу - "У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат- квіток"

17

…бачити Берму в «Андромасі», у «Примхах Маріанни», у «Федрі»… — «Андромаха» — трагедія Расіна (1667), «Примхи Маріанни» — комедія Мюссе (1833).

Вірш цей узятий з расінівської «Федри».

Картина Тіціана «Пречиста» (1516) збереглася у церкві Сан- та Марія Ґлоріоза деї Франі у Венеції.

Ла Скуола Сан-Джорджо дельї Ск’явоні у Венеції виставляє в одній із зал ряд картин Віттора Карпаччо, виконаних десь між 1501 і 1507 роками. Великі полотна складають чотири цикли: євангельський цикл, цикл святого Єремії, цикл святого Трифона і цикл святого Юрія.

(обратно) 18

«Напівсвіт» — комедія Александра Дюма-сина (1855).

(обратно) 19

…для пам’ятника Юлію II… — тобто надгробок папи Юлія II роботи Мікеланджело (1513–1545).

(обратно) 20

…Медічі в П’єтросантському кар’єрі… — Мікеланджело створив славетну Капелу Медічі, беручи мармур з кар’єрів в Апуанських Альпах.

(обратно) 21

Енона — Федрина подруга з расінівської трагедії.

(обратно) 22

Ариція — расінівська царівна у полоні.

(обратно) 23

Ментор — в «Одіссеї» знатний житель Ітаки, якому Улісс, вирушаючи до Трої, доручив доглядати дім і виховувати свого сина Телемака. Ментор став героєм твору Фенелона «Телемакові пригоди». Ім’я Ментора зробилося загальним для означення наставника, мудрого вчителя.

(обратно) 24

Анахарсис — скіфський філософ, друг грецького політика Солона. У романі абата Бартелемі «Подорож юного Анахарсиса по Греції у IV сторіччі до нашої ери» (1788) герой втілює собою чистоту і повернення до природи.

(обратно) 25

3 належною поправкою (лат.)

(обратно) 26

Ке д’Орсе — набережна Сени, де розміщене міністерство закордонних справ.

(обратно) 27

Вікторія-Пьянца — африканське озеро, з якого витікає Ніл.

(обратно) 28

Ватель — маршалок принца Конде, наклав на себе руки, не догодивши під час обіду якоюсь стравою Людовікові XIV. Ця історія описана в листах пані де Севіньє.

(обратно) 29

Воґубер — вигаданий персонаж, француз при цареві Теодосії.

(обратно) 30

Консульта — римський палац, садиба міністерства закордонних справ Італії.

(обратно) 31

Фарнезе — римський палац, садиба міністерства закордонних справ Франції.

(обратно) 32

Карраччі — галерея у палаці Фарнезе з фресками на міфологічні сюжети, виконані між 1597-м і 1606 роками Аннібале та Аґостіно Карраччі.

(обратно) 33

Вільґельмштрасе — берлінська вулиця, де було міністерство закордонних справ Німеччини.

(обратно) 34

Сент-Джеймський кабінет… — Сент-Джеймс — палац, садиба британського уряду, суворого архітектурного стилю, символ британського двору й уряду.

(обратно) 35

Співочий міст — петербурзький міст через Мойку, де розміщалося міністерство закордонних справ.

(обратно) 36

Двоголова монархія — Австро-Угорська імперія.

(обратно) 37

Монтечіторіо — римський палац, де засідала палата депутатів.

(обратно) 38

Бельплац — віденський майдан, де розміщалося міністерство закордонних справ.

(обратно) 39

Барон Луї — діяч спершу на службі у Наполеона І, а потім міністр за Людовіка XVIII.

(обратно) 40

…еттинґенівський погляд… — Еттинґени — баварські магнати з титулами дуків.

(обратно) 41

…той, хто прогнав Бісмарка… — Кайзер Вільґельм, незадоволений політикою Бісмарка щодо Росії, змусив канцлера подати у відставку.

(обратно) 42

Сент-Шапель — паризька церква з вітражами роботи П’єра де Монтрея (XIII сторіччя). Разом з Шартрським і Реймським соборами вважається шедевром готики.

(обратно) 43

Нессельроде — відомий російський дипломат, міністр закордонних справ від 1816-го до 1856 року.

(обратно) 44

Очевидно, «cocu», тобто — рогоносець.

(обратно)