Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

вже мертвий.

Полегшення прийшло настільки раптово, що Голдена мало не

знудило. Наркотики запобігли й цьому. Він глибоко вдихнув, і хрящі грудної клітини болісно хруснули, стаючи на місце.

— Доповідайте, — пробурмотів він. Щелепи судомило.

— Антени у прицілі, — миттю відрапортував Алекс.

Система зв’язку і наведення була найпершою у списку

пріоритетних цілей.

— Зелене світло, — відповів Еймос знизу.

— Капітане… — застережливо озвалася Наомі.

— Трясця, це я також бачу, — мовив Алекс.

Голден наказав своєму терміналові показувати екран Наомі, аби бачити те саме, що й вона. На її екрані «Росі» нарешті

пояснив, чому не міг упізнати корабель-невидимку.

Там був не один неповороткий фрегат-торпедоносець — ні, це

було б надто просто. Там було два кораблі. Два набагато менші

кораблі припарковані впритул один до одного, аби надурити

ворожі сенсори. А тепер обидва запускали двигуни

і розділялися.

«Гаразд, — подумав Голден. — Новий план».

— Алексе, привертай їхню увагу. Не можна, щоб вони взялися

за «Молінарі».

— Слухаю, — відповів Алекс. — Одна пішла.

«Росі» здригнувся, коли Алекс випустив торпеду по одному

з двох кораблів. Ті кораблі були достатньо легкі, аби хутко

змінювати швидкість і вектор руху, а торпеду було випущено

поспіхом та під невдалим кутом. Вона не влучить у ціль, але

тепер усі вбачали у «Росі» загрозу. Усе, як він і замислив.

Обидва маленькі кораблі кинулися на повному ходу

в протилежних напрямках, розсипаючи за собою приманки для

торпед та білий шум. Торпеда покружляла хвилястою

траєкторією і полетіла геть, нікого не зачепивши.

— Наомі, Алексе, маєте здогади, що в нас тут?

— «Росі» досі не може розпізнати, капітане, — відповіла Наомі.

— Новий дизайн корпусу, — одночасно з нею сказав Алекс. —

Але літають як швидкісні винищувачі. Припускаю черевце

з однією-двома торпедами і рейкотрон на кілі.

Швидші й маневровіші за «Росі», але спроможні вести вогонь

тільки в одному напрямку.

— Алексе, обходь із...

«Росинант» урвав Голденів наказ, здригнувшись і кинувшись

убік. Ремені колиски залишили синці на ребрах капітана.

— Підбили! — одночасно заволали Алекс і Еймос.

— Станція дістала нас чимось схожим на Ґауссовий

рейкотрон, — доповіла Наомі.

— Оцінка шкоди?

— Проштрикнуло навиліт, кеп, — відповів Еймос. — Камбуз

і майстерня. Жовті вогники, але нас не вб’є.

«Нас не вб’є» втішило Голдена, однак він не міг не відчути

жалю за кавоваркою.

— Алексе! Забудь про ту дрібноту, бий по антенах.

— Слухаю, кеп! — відгукнувся пілот, і «Росі» стрибнув убік, заходячи на торпедний віраж у напрямку станції.

— Наомі, щойно один із тих дрібних вийде на віраж атаки, світи йому комлазером в очі й напускай снігу.

— Слухаюся, капітане!

Можливо, лазера і приманок вистачить, аби на кілька секунд

збити з пантелику систему націлювання.

— Станція плюється МТЗ, — попередив Алекс. — Доведеться

поскакати.

Голден перемкнувся з термінала Наомі на Алексів дисплей.

Екран заполонили тисячі швидкісних світлих кульок; на тлі

оберталася станція Тот. Система пошуку загроз «Росинанта»

виділяла на Алексовому дисплеї кожен залп мережі гармат

точкового захисту. Вони летіли напрочуд швидко, але комп’ютер

принаймні підказував, звідки та в якому напрямку ведуть

вогонь. Алекс реагував на нову інформацію з неабиякою

майстерністю, маневруючи між зарядами МТЗ швидкими, здавалося б, хаотичними рухами і примушуючи автоматизовану

систему націлювання станції постійно переналаштовуватися.

Голденові це було схоже на комп’ютерну гру. Неймовірно

швидкі згустки світла вилітали з ворожої станції, наче довге

намисто. Корабель безладно стрибав туди-сюди, знаходячи

просвітки між нитками намиста й щоразу перестрибуючи

кудись-інде, перш ніж така нитка його чіпляла. Але Голден

розумів, що кожен згусток — це шмат вольфрамової сталі

з тефлоновою оболонкою і серцевиною зі збідненого урану, що

розігнався до тисяч метрів на секунду. Якщо Алекс програє

у своїй грі, наслідком буде розрізаний на шматки «Росинант».

Голден ледь не підстрибнув, коли почув голос Еймоса:

— Бляха, кеп, десь тече. У трьох маневрових двигунців з лівого

боку падає