Читати книгу - "Спомини"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Високоповажний начальник, держіть вкінці того, як Вам то так подобається, тільки дайте нам якщо вже не жити, то бодай животіти. Прохаю вибачити, що не маю під рукою точніших дат і цитат з книг, бо я ж пишу в тюрмі, в камері, а не в науковій робітні, і водночас будьте так добрі, читаючи ці рядки від льояльного громадянина, якому добро Радянської України так лежить на серці, як і Вам. При тому він в ім’я правди заявляє, що знайшов був в Москві більше зрозуміння і серця, ніж тепер в Києві. В Москві давно махнули рукою на “собор 1946 p.”, а тверезіше думаючі політики на Україні признали, що вони впали жертвою обману двох чи трьох некомпетентних осібняків.
30.ХІІ.1960 р.
Йосиф Сліпий
Доповнення до реферату про Львівський “собор” 1946 рокуВисокоповажному громадянинові Купцовові —
Оперативний відділ, Київ
1. Нав’язуючи до попередніх розмов, я хочу Вам ще пригадати, що в 1946 році після т. зв. Львівського собору, — коли відбирано нашим священикам церкви і монастирі без огляду на те, чи вони переходили на православіє, чи ні, — мій заступник, отець архимандрит Климентій Шептицький звернувся був до міністра закордонних справ Молотова, щоби греко-католикам все-таки оставити найконечніші їм церкви і монастирі. Говорили тоді всі і адміністративні органи, що це з правного боку зовсім справедливе домагання і воно буде прихильно полагоджене. Одначе рішення відтягнено, о. архимандрита Климентія арештовано і питання осталось відчиненим по нинішній день.
2. Рівно ж прохаю не забувати, що на зібранні 1946 р. не було ні одного члена капітули, а їх було 10. Капітула являється канонічно парохом архикатедрального храму св. Юра. А мимо того архикатедральний храм забрано. Академію і Капітульний Будинок при Катедрі забрано, і то безцеремонно. Отці-каноніки, ректорат, настоятелі і професори мусіли шукати собі якогось притулку, і кожний боявся їх, як переслідуваних, прийняти на мешкання. Щасливий, говорили вони, хто арештований, бо має хоч сякий-такий дах над головою! Це ж була наглядна сваволя і надужиття проти радянських законів: забрати комусь церкву, викинути когось з помешкання, які правно йому належаться, та ще й говорити в додатку, що він на те годиться. А вже ж радянський закон постановляє, що нерухоме майно не передається до вживання. Тому і з того згляду при розгляданні справи дуже прохаю мати і це на ласкавій увазі, що правительство винно нам задосить учинення церквами і монастирями на основі його власного приречення. Так і годиться в культурній упорядкованій державі, якою є Радянська Україна.
2.І.1961 р.
Йосиф Сліпий
Лист-звернення до працівника КДБ М. КупцоваВисокоповажний громадянине начальник оперативного відділу КҐБ
Перед моїм етапом, після безуспішних старань о привернення прав для Української Католицької Церкви на Радянській Україні і видвигнення точок стичности в тому напрямі, я хочу звернути іще на кінець Вашу ласкаву увагу на дві промови, предсідника Хрущова і предсідника Фанфані[805] (“Правда” за 4 серпня 1961). Фанфані є запрошений передусім на те, щоби дався склонити до підписання договору з Демократичною Німеччиною. Не треба бути дуже тонким політиком, щоби відчути, що зближення Радянського Союзу і Італії потребує якоїсь спільної платформи чи, конкретно кажучи, обусторонніх уступок як засобу обопільного зближення. Фанфані висуває ціну культури і цивілізації, “которая по еще не устаревшейся классификации называется европейской. В состоянии ли мы с вами культивировать то хорошее, что имеется в этой традиции и извлекать из нее конструктивные элементы в целях укрепления мира?”[806] А він же практикуючий католик і, без сумніву, має в першу чергу на думці католицьку реліґію!
Предсідник Хрущов видвигнув конкретно мирний договір з Німеччиною і вказав на небезпеку оспорювання німецьких границь, про що, впрочім, я виразно писав Першому секретареві Підгірному при кінці грудня 1960 р. Предсідник Хрущов говорить, між іншим: “Підносяться голоси, що «все громче требуют пересмотра послевоенных границ Германии, возвращения так называемых утраченных земель. Народы Европы не могут равнодушно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.