Читати книгу - "Альманах видів, Kira Night"

Частина 16. Розмова з Джейкобом

Через кілька днів я зустріла Джейкоба на подвір'ї.

Привіт! - Підійшла я до нього. - Ти в порядку? Скільки він тебе у карцері протримав? Привіт. Я пролежав там півтора дні. - відповів вищий, дивлячись у підлогу. - Досі дзвін у вухах. Але чому ти не втік через вікно? Було ж відкрито. Та я .. - Він глянув на мене і опустив погляд. - Я збирався тебе рятувати.. збирався вибігти, коли він на підлогу тебе кинув, але тут вломились охоронці. Дякую.. – посміхнулася я і присіла поряд на трибуни. Та я ж не допоміг нічим. Він тебе сильно побив? Ні.. не те що б. – я відвела погляд. А ще я чув, що ти більше не живеш у загальному корпусі. Що сталося? Ну.. ми з директором.. ми як би старі знайомі. Що? - він відсахнувся від мене, його очі округлилися і він позадкував. - Чорт! Ти теж Чиста! Тихо тихо! Замовкни! - я підбігла до нього і затулила йому рота рукою. Потім подивилася йому в очі і риком сказала - МОВЧИ.

Він тут же заспокоївся, але дивився на мене здивовано.

Нікому не кажи, зрозумів? Якщо скажеш – будуть проблеми. Я зрозумів. Я хотів вибачитись за той раз, коли я тебе подряпав. Якби я знав.. Не страшно. Більше так не роби. - Я підморгнула йому і посміхнулася. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍