Читати книгу - "Марсіянин"

Сьогодні я переніс картоплю назад. І саме вчасно. Вона почала пускати пагони. Виглядала здоровою і задоволеною. Це не якась там хімія, медицина, бактеріологія, аналіз речовинного складу, вибухо-динаміка чи інша хрінь, якою я маявся останнім часом, це - ботаніка. Я впевнений, що хоча б виростити рослини без катастроф я можу.

Правда ж?

А знаєте, що найгірше? Я зробив лише 130 Л води. Треба ще 470 л. Ви мабуть подумали, що після того, як я ДВІЧІ мало не вбив себе, я припиню морочитись з гідразином. Але ні. Я розкладатиму гідразин і спалюватиму гідроген у Габі кожні 10 годин протягом наступних 10 днів. Сподіваймося, що тепер я робитиму це краще. Замість сподівання на вичерпну реакцію, я влаштовуватиму часті “гідрогенні очистки” малими спалахами, щоб гідроген згоряв поступово, а не накопичувався до “марковбивчого” рівня.

У мене купа вільного часу. Кожному бакові СО2 потрібно 10 годин для наповнення. На розкладання гідразину і спалювання гідрогену потрібно лише 20 хвилин. Решту часу я витрачатиму на перегляд телевізора.

І якщо серйозно… Очевидно, що Генерал Лі обжене поліцейський крузер. То чом би Коску не піти на ферму Д’юків і не арештувати їх коли вони НЕ у своїй автівці?

Венкат повернувся у свій офіс, кинув портфель на підлогу і упав у своє шкіряне крісло. Він зиркнув у вікно. З його кабінету у будівлі №1 відкривався бездоганний вид на великий парк посередині Космічного центру Джонсона. Будинки, що височіли за парком, тягнулись до самого озера Мад.

Кинувши погляд на монітор комп’ютера, він помітив 47 не прочитаних е-листів, які терміново потребували його уваги. Почекають ще. Сьогодні сумний день. Сьогодні - день жалоби за Марком Уотні.

Президент виголосив промову, у якій похвалив сміливість і самопожертву Уотні, а також швидкі дії капітана Ллюїс, вчинені для безпеки інших. Капітан Ллюїс і врятована команда через зв’язок далекого діапазону з Гермесу сказали надгробне слово своєму товаришеві, який залишив їх у глибокому космосі. У них попереду ще десять місяців подорожі.

Директор також виголосив промову, нагадавши усім, що космічні польоти неймовірно небезпечні, і що нещастя не змусить нас відступити.

Поки готували заходи для жалоби, запропонували виступити і Венкату. Він відмовився. Який був сенс? Уотні помер. Приємні слова від директора марсіянської місії не повернуть його.

- Ти у порядку, Венк? - почулось від дверей.

Венкат розвернувся. “Та наче,” - сказав він.

Теді Сандерс збив нитку зі свого бездоганного блейзера.

- Ти міг би сказати промову.

- Я не хотів. Ти знаєш.

- Так, знаю. Я теж не хотів. Але я директор НАСА. Від мене її чекали. Впевнений, що у тебе усе гаразд?

- Так, у мене все добре.

- Добре, - сказав Теді, входячи в кімнату, - тоді повертаймося до роботи.

- Звісно, - Венкат знизав плечима, - Почнемо з того, що ти виділиш мені супутниковий час.

Теді прихилився до стіни і зітхнув.

- Знову це.

- Так, - сказав Венкат, - знову це. У чому проблема?

- Добре, поясни мені усе. Чого саме ти хочеш досягти?

Венкат подався уперед. “Арес 3 став невдачею, та ми можемо врятувати дещо із нього. Усього виділено гроші на п’ять місій Арес. Гадаю, ми можемо переконати Конгрес дати і на шосту.”

- Ну не знаю, Венку…

- Усе просто, Теді, - Венкат наступав, - Вони увакуювались після 6-ти Солів. Там лишилось забезпечення майже на цілю місію. Це коштуватиме лише частину нормальної місії. Звичайно ми потребуємо 14 зондів щоб підготувати місце висадки. Тепер можемо послати три. Можливо два.

- Венку, на місце висадки налетів піщаний шторм зі швидкістю 175 км/год. Він тепер у дуже поганому стані.

- Ось чому мені треба зображення, - Венкат пояснив, - Вистачить лише кількох знімків місця. Ми можемо дізнатись багато.

- Наприклад? Гадаєш можна послати людей на Марс без впевненості, що усе у бездоганному дієвому стані?

- Не обов’язково усе має бути у відповідному стані, - швидко сказав Венкат. - Щоб там не зламалось, ми надішлемо запасні частини. Єдине, що повинне працювати, - це МЗЧ. А ми все одно маємо відправити новий.

- Як ми дізнаємось по зображенням, що зламалось?

- Це лише перший крок. Вони евакуювались, бо вітер загрожував МЗЧ, але Габ може витримати набагато сильнішу атаку. Він усе ще може бути непошкоджений. Ми легко це зрозуміємо. Якщо він тріснув, то повністю здувся і склався. Якщо він усе ще стоїть, значить усе всередині у порядку. І ровери надійні. Вони можуть витримати будь-який шторм на Марсі. Просто дай мені глянути, Теді, це все що я прошу.

Теді опустив очі долі.

- Ти не єдиний, кому потрібен супутниковий час, сам знаєш. Наближається етап забезпечення місії Арес 4. Ми повинні зосередитись на кратері Скіапареллі.

- Я не розумію. Теді. У чому проблема? - спитав Венкат. - Я говорю про створення іще однієї місії для нас. У нас є 12 супутників на орбіті Марса, і я впевнений, що ти можеш виділити із них одного чи двох на кілька годин. Я можу дати тобі вікна для кожного, коли вони будуть у правильному куті для фотографування Аресу 3…