Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб’єктів господарської діяльності в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 1482 згідно із Законом України № 386/96-ВР від 01.10.96 p.]

[Статтю 148-2 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1280-IV від 18.11.2003 р.]

Об’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини в сфері зв’язку та у сфері інформації.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає у порушенні порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування. Телекомунікаційна мережа загального користування - це телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів. Визначення телекомунікаційної мережі див. у коментарі до ст. 148і КпАП. Правила надання послуг зв’язку в мережах загального користування визначено у Правилах надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720. Зокрема оператор (визначення поняття «оператор» див. у коментарі до ст. 144 КпАП). Оператор зобов’язаний: включити кінцеве обладнання, виключене за неоплату телекомунікаційних послуг, протягом двох діб (крім вихідних та святкових днів) з моменту надання абонентом документів про погашення заборгованості з оплати послуг телефонного зв’язку (якщо договір з абонентом не було розірвано); зберігати протягом одного місяця з дня розірвання договору технічну можливість відновлення роботи телефону; узгоджувати з абонентами питання розміщення їх телефонних номерів у базах даних інформаційно-довідкових служб; у разі неусунення пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заяви про це не нараховувати абонентну плату за весь період пошкодження та у разі неусунення пошкодження протягом п’яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заяви сплатити споживачу штраф у розмірі 25% добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього строку, але не більше ніж за три місяці; інформувати абонентів про строки введення в експлуатацію нових та розширення абонентської ємності діючих АТС, а також про порядок і строки задоволення заяв на надання послуг місцевого телефонного зв’язку та чергу на встановлення телефону. Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг передбачено також інші умови надання послуг зв’язку в мережах загального користування, порушення яких має наслідком відповідальність за ч. 1 коментованої статті.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 цієї статті, включає два діяння: а) відмову оператора зв’язку надати споживачу вичерпну інформацію щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг, що ним надаються та(або) отримані споживачем протягом останніх шести місяців; б) порушення встановленого законом строку оприлюднення тарифів, які встановлюються операторами телекомунікацій самостійно.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця). Стаття 6 Закону України «Про телекомунікації» закріплює забезпечення доступу споживачів до інформації про порядок отримання та якість телекомунікаційних послуг як принцип діяльності у сфері телекомунікацій. Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг надають споживачу під час замовлення та(або) отримання телекомунікаційних послуг право на безоплатне отримання від оператора, провайдера вичерпної інформації про зміст, якість, вартість та порядок надання телекомунікаційних послуг, порушення якого і становить об’єктивну сторону першого правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті. Тим самим нормативним актом оператор та провайдер зобов’язуються оприлюднювати в засобах масової інформації або доводити письмово до відома споживачів тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються ним самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх запровадження. Порушення цього обов’язку є об’єктивною ч. 2 правопорушення, передбаченого частиною другою коментованої статті.

Суб’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, харак­теризується наявністю умислу або необережності.

Суб’єктом правопорушення можуть бути лише посадові особи суб’єкта господарювання, який має право на провадження діяльності у сфері телекомунікацій, зокрема на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Використання засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, порушує громадський порядок та посягає на честь і гідність громадян, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 148-3 згідно із Законом України № 386/96-ВР від 01.10.96 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері зв’язку.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у використанні засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян.

Засоби зв’язку - це технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку. Згідно з тлумаченням, що міститься у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 p., державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо. Громадський порядок - це закріплена в нормативно-правових