Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

— А я звичайна американка без будь-якого екзотичного коріння, — озвалася я, але одразу ж виправилася: — Принаймні іншої інформації я не маю.

Погляд Джейкоба з веселого змінився на лагідний:

— Еріко, ти не звичайна американка, повір мені.

У той самий момент моє серце стрепенулося, схвалюючи комплімент.

Джейкоб узяв мою руку, яка лежала на його грудях, підніс до губ і поцілував. Жест був безневинний, а на вулиці стояла спека, але в ту ж саму секунду вздовж руки пробігли мурашки. Відчувши, що рум'янець зі щік починає поширюватися по всьому тілу, хоч це й здавалося неможливим, я вирішила змінити позицію і сповзла трохи нижче.

Джейкоб лежав на спині, підсунувши під голову ліву руку, а правою вимальовував вигадливі візерунки на моєму животі трохи вище за пупок. Я ж вмостилася поперек, поклавши голову на його прес, заплющила очі і просто усміхалася.

— Джейкоб Меткліф, — промовила я.

— Моє повне ім'я Джейкоб Алан Меткліф, тільки чур не сміятися, — поправив він мене.

Я не змогла втриматись і все-таки розсміялася.

— Взагалі-то, мені подобається.

— А я не знаю твого повного імені, — задумливо озвався Джейк.

А і справді, я не говорила цього раніше. Як я тоді дізналася його прізвище? Пригадується, так до нього звертався Джеймс.

— Еріка Ньюман.

Щойно моє повне ім'я прозвучало вголос, я відчула дивне полегшення. Наче мені треба було сказати його раніше, але я цього не розуміла.

— Еріка Ньюман, — повторив Джейк. — Гарно.

— Приємно нарешті познайомитися, Джейкобе Алане Меткліфе, — прощебетала я.

— Приємно нарешті познайомитися, Еріко Ньюман, — з усмішкою в голосі сказав він.

Ми зустрілися сім днів тому, повністю познайомилися лише зараз, а потім раптом розгубили всі слова. Щоправда, поруч із Джейкобом мовчання не тиснуло на мене. З мого обличчя не сходила усмішка, яка оселилася там ще з нашої першої зустрічі. Цей чудовий хлопець робив мене щасливою, по-справжньому щасливою!

— Джейкобе? — гукнула я, порушуючи мовчання.

— М-м?

— А заспіваєш мені «Кохай мене ніжно»?

— Солодка, я заспіваю все, що б ти не попросила, — ласкаво відповів Джейк.

Він прочистив горло, глибоко вдихнув, потім видихнув і тихо заспівав. Перевернувшись на правий бік, я милувалась хлопцем, який співав для мене однією. Тієї миті моє серце було сповнене безмежною ніжностю. Раніше я думала, що вже кохала, але якою ж помилкою це виявилося. Тільки з Джейкобом я відчула справжнє світле і прекрасне почуття під назвою кохання. Лише поруч із ним я відчувала турботу, ніжність, ласку... Я відчувала, що мене кохають по-справжньому, щиро. Знала, що, дивлячись на мене, не бачать більше нікого довкола.

Голос Джейка повністю відрізнявся від тембру Елвіса, але анітрохи не поступався своєю красою. Від кожного вдиху і видиху груди Джейкоба то піднімалися, то опускалися, а з губ злітав неймовірно зворушливий текст моєї улюбленої пісні. Що це, якщо не щастя?

Під кінець Джейк почав співати тихіше і м'якше, дивлячись мені просто у вічі.

— Кохай мене ніжно, кохай по-справжньому. Усі мої мрії збулися, тому що я кохаю тебе, люба, і завжди кохатиму...

Як і вперше, моєю шкірою пробіг табун мурашок, викликаючи легке тремтіння в тілі. Останній куплет Джейкоб заспівав настільки трепетно, що в мене перехопило подих. Не відриваючись від очей кольору чорного шоколаду, я встала, перекинула ногу через його стегна й сіла зверху. Низько схилившись і майже торкаючись губ, я прошепотіла:

— Це було прекрасно.

— Це ти прекрасна, — відповів Джейкоб, бережно обіймаючи за талію, і потягнувся назустріч моїм губам.

У цьому поцілунку поєднувалися не лише наші уста, а й серця. Фізичний потяг нічого не вартий, лише тілесні втіхи й не більше. Але коли ваші душі тягнуться одна до одної, то навіть цнотливий дотик до руки означає набагато більше.

Джейкоб зігнув ноги в колінах, щоб мені було зручніше сидіти, і разом зі мною підвівся, випрямляючись. Однією рукою я обвила його шию, а другу запустила у волосся на потилиці, сильніше впиваючись у його губи. Джейк ближче притягнув мене до себе, ще міцніше обіймаючи. Чомусь навіть у такому положенні здавалося, що між нами ціла прірва, що викликала бажання більше горнутися один до одного.

Однією рукою Джейкоб повністю обхопив мене навколо талії, а другу опустив на стегно, ніжно погладжуючи шкіру, викликаючи тремтіння у всьому тілі. Розірвавши поцілунок, я нахилилася до його вуха і прошепотіла:

— Солодкий. — Далі я злегка прихопила губами мочку.

Як мені здалося, Джейкоб приглушено заричав, а потім, стиснувши моє стегно, різко перевернув нас, нависаючи зверху. Тяжко дихаючи, він не відривав свого погляду від мене. У його очах я побачила щось зовсім нове. Це було схоже на суміш подиву, бажання, ніжності, ласки та кохання в одному флаконі. І присягаюсь Богу, у той момент я закохалася в нього ще сильніше, якщо це взагалі було можливо.