Читати книгу - "Сатирикон-XXI (збірка)"

Російська пісня,
яка перманентно повторюється
Умом Расію нє панять… Росія врятувала світ! Так вже не раз бувало. Від тираній, фашизму, від Навал, яких навалом Могло би буть, коли Б їм відсіч не дали. Отак і в ті серпневі дні, Які уже в легенді, Росія знов сказала «Ні!» На всі свої легені. А що було? А те було, — Як старших розпитати — Зібралося всесвітнє зло Росію розтоптати. Усе це розпочали два Чи три якихсь народці. Ну, точно — почала Литва Та інші інородці. Їм на підтримку з півдня йшла Доведена до сказу І очманіння чимала Дивізія з Кавказу. А в глибині своїх лісів Підступні, як данайці, Сідлали оленів і псів Якути і нанайці. З усіх сторін ішли вони, Московський брук топтали, Хатят лі рускіє вайни, Ні в кого не питали, А мов загарбники ішли З республік і провінцій. (З них найпідступніші були Жиди і українці!) І стрімко рухалась туда Уся ця шайка-братія, Де засідала молода Російська демократія. Та той, которий у Кремлі Сидів біля штурвала, Дихнув, спитав «Доколє?» — і Розбіглася навала. Так в котрий раз Росія світ Від бід Порятувала. 1991–1992 рр. Депутатська пісня
Нікому конкретно не присвячується
В опозицію дівчина Виряджала бійця, Круг ковбаски надівши на Два варені яйця. Босих ніг не шкодуючи, Провела за село. Стрічку «Я голодуючий» Одягла на чоло Йому, а перед тим Бульбу, зварену в виварці, Розтовкла на м’яке І від імені виборців Наказала таке: — Будь частіше тверезим. Вимовляй всі слова. Захищай інтереси І відстоюй права. І цитуй неупинно Ти з чільних сторінок І журнал «Украина», І журнал «Огонёк». Пнись не в руководящі — Не велике цабе! Й ближчим будь до трудящих, Умоляю тебе! Тож не спи у готелі, А ночуй під мостом. Хай здригнеться в постелі Академік Патон. Своє серце і мозок Все віддай боротьбі. Академік Амосов Вшиє нове тобі. Виступай не занадто, І можливо, якраз Гамерицький сенатор В гості викличе нас. Тож оформ неодмінно Передплату в Нью-Йорк На журнал «Украина» И ра-адной «Огонёк»!.. 1992 р.