Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Що ледь-ледь мені не вибив Мозок з голови назавжди. Що для тебе, мій сеньйоре, Лиш приємність і забава, Те для мене страх та збитки. Бо тебе весь час примара Тільки пестить і голубить, А мене січе нещадно. Як не вірити у неї! Власний біль мій і страждання В тому, що вона існує, Переконують найкраще.

Дон Мануель

Речі в путь збери, й рушаймо! Я чекатиму в кімнаті Дон Хуана.

Косме

Всі повинні В чорне при дворі вбиратись,[53] Отже, досить буде взяти Чорний плащ для тебе, пане.

Дон Мануель

Тільки не забудь нізащо Зачинити цю кімнату. Раптом виникне потреба, Інший ключ у дон Хуана. Я, признатись, неохоче З цього дому від’їжджаю, Не розкривши таємниці, Хоч близька уже розгадка. Честь в дорогу владно кличе І рішуче спонукає Не баритись там, де йдеться Про кар’єру і про славу. Всі бажання та капризи Перед честю відступають.

(Йде.)

Сцена 13

Кімната доньї Анхели.

Донья Анхела, Донья Беатріс, Ісабель.