Читати книгу - "Том 11"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
«Die Z е і t» — громадсько-політичний і науково-мистецький тижневик ліберально-буржуазного напряму. Видавався у Відні у 1894—1904 pp.
Delle Gracie — Марія-бвгенія Делле Граціє (1864—1931), австрійська письменниця демократичного напряму, про яку Леся Українка позитивно відгукнулась у своїй статті «Новейшая обще-ственная драма». Письменниці були особисто знайомі, листувалися, але доля цих листів невідома.
229. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 4 листопада 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 420—421.
Подається за автографом (ф. 2, № 334).
Жила у дід а...— Так поетеса називала з конспіративних міркувань М. І. Павлика.
Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядин у...— JI. М. Драгоманова, підбурювана ідейними противниками М. І. Павлика, була проти наміру М. Павлика перевезти архів М. Драгоманова до Львова, де він знаходився б у більшій безпеці,
і обмежила його в користуванні архівом свого чоловіка, творчу спадщину і листування якого М. Павлик заходився видавати. В силу цих несприятливих обставин М. І. Павлик зміг видати лише частину цієї спадщини — «Розвідки про українську народну словесність і письменство», т. 1—4 (Львів, 1899—1907) та «Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом», т. 1—8 (Чернівці, 1901-1912).
Гриць — Гарматій, український громадсько-культурний діяч, знайомий Лесі Українки.
Богдап — Б. М. Комаров.
Л іо б [о в] Б о л [е с л а в і в н а] — Комарова-Грабовська (1854— 1924), мати Богдана, дружина М. Ф. Комарова.
Маргарита — Комарова-Сидоренко.
Віра — Комарова, молодша сестра Маргарити.
230. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 14 листопада 1902 р. Сап-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 145—146.
Подається за автографом (ф. 14, № 905).
...м оя торішня сусідк а...— А. Ф. Гассель.
231. ДО М. М. КОМАРОВОЇ-СИДОРЕНКО. 16 листопада 1902 р. Сап-Ремо
Уривок листа вперше надруковано у вид.: Музичка А. Леся Українка, її життя, громадська діяльність і поетична творчість. К., 1925, с. 43.
Подається за першодруком.
232. ДО В. М. ГНАТІОКА. 17 листопада 1902 р. Сап-Ремо
Вперше надруковано у вид.: «Наукові записки Львівського державного університету ім. І. Франка», т. 19, вип. 1, с. 50—51. Подається за автографом (ф. 2, № 926).
...п ос-илаю обіцяні вірш і.— Цикл поезій «Осінні співи» (надрукований 1903 р. у «Літературно-науковому віснику», кн. 1).
233. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). З грудня 1902 р. Сан-Ремо Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 335).
234 ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 17 грудня 1902 р. Сап-Ремо
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 423. Подається за автографом (ф. 2, № 336).
...к інчаю статтю для «М[ира] б о ж [ь е г о]»...— статтю про польську демократичну письменницю Марію Конопніцьку.
235. ДО І. Я. ФРАНКА. 23 грудня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 256—257. Українського мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 423—424.
Подається за автографом (ф. З, № 427/VIII).
«З дневп и к а» — дві поезії І. Франка: «Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє» та «Як голова болить», що були надруковані в «Літературно-науковому віснику» (1902, кп. 11). Згодом вони увійшли до збірки «Semper tiro» (Львів, 1906).
Будьте здорові з європейськими святам и...— тобто з різдвом.
Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 257—259. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 424—427.
Подається за автографом (ф. 2, № 337).
...моєї статті in spe про поетесу Делле Г р а -ц і є...— Стаття, очевидно, не була написана.
...се ж робота данаїд! — тобто тяжка і марна праця. За грецькою міфологією, дочки царя Даная наповнюють у пеклі діряві діжки, спокутуючи свій злочин — вбивство женихів.
...що з тими перекладами для фірми Малих? — Марія Олександрівна Малих (1879—1967) —видавець революційної літератури в царській Росії. Створене нею в 1901 р. видавництво випускало окремі праці К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна. Малих зазнавала переслідувань царських властей, багато її видань конфісковувалось. 1909 р. вона була засуджена до тюремного ув’язнення. Втікши за кордон, продовжувала видавничу діяльність у Цюріху (Швейцарія), видавала атеїстичний журнал «Авангард» (1911—1913) для розповсюдження в Росії. Після Жовтня брала участь у роботі радянських видавництв. Леся Українка підтримувала через сестру Ольгу зв’язки з «фірмою Малих», діяльність якої була схвалена В. І. Леніним.
Кльоня — К. В. Квітка.
Справи його в Тифліс і...— В пошуках заробітку К. В. Квітка виїхав у Тифліс (Тбілісі) і там влаштувався на роботу.
Максим Іванович — Мережинський, лікар, учасник революційного соціал-демократичного руху 900-х років, добрий знайомий Косачів.
М и х а л ь — очевидно, М. В. Кривинюк.
Френкель — Сергій Григорович.
237. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. ЗО грудня 1902 р. Сан-Ремо
Вперше надруковано скорочено в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 259—260. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 147—149.
Подається за автографом (ф. 14, № 406).
...ф отографію для карто к...— Видавництво Я. Орен-штейна в Коломиї випустило фотографію Лесі Українки з Ольгою Кобилянською як поштову картку.
Якось я читала в «Ділі» про депутацію чернівецьких русинів до о. Воробкевич а...— Група чернівецьких інтелігентів, серед яких були й письменники, привітала Є. Воробкевича з нагородою — цісарським орденом.
Воробкевич Сидір Іванович (псевдонім Данило Млака; 1836—1903) — український письменник і композитор, що жив на Буковині.
...у нас порядні писателі не дуже-то й отримують ордери.— Можливо, натяк на те, що 1902 р. цар Микола II скасував ухвалу Російської академії на^к про обрання
М. Горького її почесним членом. На знак протесту А. Чехов і
В. Короленко склали з себе звання почесних академіків.
...в «К[иевской] с т [а р и н е]» була «критика»...— У кн. 10—12 цього журналу за 1902 р. була надруковапа наклепницька стаття С. бфремова «В поисках повой красоты», в якій А. Кримського і Г. Хоткевича звинувачено в декадентстві. Єфре-мов намагався дискредитувати також творчість О. ІО. Кобиляп-ської та Лесі Українки.
Єфремов G. О. (1876—1937) — український громадсько-політичний діяч, літератор буржуазно-націоналістичного напряму. У 1917—1919 р.— один з ватажків контрреволюційної Центральної ради і Директорії. В 1926 р. очолив націоналістичну «Спілку визволення України». Автор публіцистичних праць, монографій про українських
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 11», після закриття браузера.