Читати книгу - "Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– М-м-м, яка солодка... Дівчинка хоче, щоб її трахнули?
– Та-а-ак…
Рухаючись мені назустріч, вона сама задавала темп, прискорюючи його так, щоб мої пальці проникали все глибше і глибше. Я облизав пальці другої руки і доторкнувся її клітору, що налився від збудження. Русалка вся текла, прогиналася, тремтіла і стогнала. Я всаджував у неї пальці, стиснувши клітор, від чого вона закотила очі і стогнала, прогнувшись у спині.
– Да-а, давай дівчинко, кричи… кінчай…
Вона різко вигнулась, а потім із гучним стогоном забилася в оргазмі, з силою стискаючи та розтискаючи мої пальці. Як тільки остання хвиля прокотилася її тілом, я, не гаючи часу, піднявся вище, стиснувши однією рукою її зап'ястя завів їх за голову і різким поштовхом увійшов на всю довжину.
– Ще ... Зроби так ще, будь ласка ... – я повністю вийшов з її лона і знову різко увійшов. – Да-а-а… – русалка знову затремтіла від насолоди.
Чорт, я всю ніч її задовольняв, а тут не встиг увійти двічі, як сам зараз скінчу. Намагаючись не втрачати контроль, я почав рухатися різко та швидко. Потерплю, дівчинка хоче ще. Її стогони змішалися з легкими хлюпаючими звуками. Ще не бачив, щоб жінка так збуджувалася, це просто неможливо! Терпи, Льоха! Ще трохи! Вона закинула мені ноги на спину і відповідала моїм рухам максимально, наскільки могла. Я зробив ще різкіший рух і відразу відчув, що вона знову затремтіла в оргазмі. Різко вийшов і вилився на її на пульсуючий животик.
Впавши без сил поряд зрозумів, що задихаюсь. Так, ритм ми нагнали шалений, але це було яскраво! Просто незабутньо! Русалка схопила мене за руку, переплела наші пальці і ткнулася носом у моє плече. Вона голосно і глибоко дихала, приходячи до тями, і стискаючи мою долоню давала зрозуміти, що їй сподобалося не менше, ніж мені.
– Якби обіцяні пиріжки могли доставляти в цей номер, я б всю відпустку не вилазив із ліжка. Але ж треба поїсти, русалка!
Трохи віддихавшись я піднявся на ноги, захоплюючи за собою Вероніку.
– Ідемо в душ.
Вона піднялася з ліжка, але її ноги не тримали. Всім тілом вона нахилилася і вже була готова зустрітися з ковроліном, але я встиг її підхопити:
– Гей, ти гаразд? – я тихо засміявся.
– Ноги не слухаються. – Усміхнулася вона і, намагаючись тримати рівновагу, пішла за мною.
***
– Поїхали завтра в Паммукале? – Уплітаючи гезлемі з сиром і зеленню, запропонувала русалка.
– Куди скажеш. На час відпустки я весь твій. – відповів я.
Після цих слів Вероніка засмутилася. Намагалася не подати вигляду, але я вловив її реакцію і зрозумів, що вона подумала.
Витерши серветкою пальці, я підняв її підборіддя.
– Поглянь на мене.
Вона підвела очі і, злегка примружившись, запитала:
– Я дурна, правда?
– Чого ти так вирішила?
– Ми тільки вчора познайомилися, а я вже не хочу розлучатися з тобою. Закохалася, мов малолітка. – тут же її щоки залилися фарбою збентеження і вона знову опустила очі.
Я не знав, що їй відповісти. Ми справді лише познайомилися. Так, ми обидва відчули одне в одному щось близьке, між нами проскочили іскри. Але… Що я можу запропонувати їй поза Туреччиною? І чи варто?
– Ніко, ти прекрасна жінка у всіх сенсах, але що буде потім – не знаю ні я, ні ти. Давай не загадуватимемо, не будемо обіцяти щось один одному. Просто проведемо разом стільки днів, скільки нам відведено, а там побачимо, добре?
Вона знову пильно подивилася мені у вічі.
– Слухай, русалко. Ти напевно вирішила, що я відмазуюсь, щоб зараз розважитись і потім поїхати назавжди? – Вероніка повільно кивнула.
– А це не так?
– Не так. Спробую пояснити. Ми знайомі зовсім мало, взагалі не знаємо один одного. Я не можу зараз пообіцяти, що заберу тебе до себе після відпустки і ми житимемо довго і щасливо. Але якщо так складеться, то чому ні? Ти мені подобаєшся… та що там, ти з розуму мене зводиш цю добу, я видихнути не встигаю, як знову хочу тебе…
Я зробив паузу, підбираючи слова, а вона дивилася на мене, вбираючи кожне моє слово та рух. Чорт! Що відбувається? Я ще не готовий будувати серйозні плани!
– Послухай, ми вільні люди і нам нічого не заважає продовжити стосунки, якщо ми того захочемо. Але я не хочу, щоб це вирішувалося на рівні наших емоцій зараз. Ми відпочиваємо, насолоджуємось один одним, у нас розмови, чудовий секс і ми обидва під враженням. І якщо у нас щось вийде далі, то нехай це буде тверезим усвідомленим нашим рішенням. Добре?
В очах русалки блиснула надія і вона трохи посміхнулася.
– Добре, Льош. Вибач. Я сама не знаю, що зі мною. Поринула в тебе і мене повело. Обіцяю взяти себе до рук.
Вона тихо засміялася, а я привернув її до себе і поцілував у волосся.
– Не треба брати себе до рук. Розслабся і насолоджуйся. Буде так, як має бути.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі», після закриття браузера.