Читати книгу - "Дитячий фразеологічний словник"

до Росії, губернатор цих земель Григорій Потьомкін прагнув вразити государиню багатством краю. Він наказав побудувати вздовж її шляху бутафорські селища з писаними хатами і прекрасними хоромами. У нагороду за успішний стан справ Потьомкін отримав титул «князь Таврійський».

Правда очі коле

Не любить правди, як пес мила

рос. Правда глаза колет (режет). Правда как оса: лезет в глаза

Кажуть тому, хто не погоджується з критичними зауваженнями на свою адресу, заперечує.

Неприємно чути гірку правду про свої недоліки або непорядні вчинки, навіть якщо зауваження справедливі.

Відігрівати (вигодувати) змію біля серця

рос. Пригреть змею за пазухой (на груди)

Виявляти турботу, піклування про того, хто згодом віддячить злом.

Цей алегоричний вираз про підступність і зраду приписують стародавньому байкарю Езопу, що розказав у одній з байок про селянина, який знайшов на своїй ділянці замерзлу змію, пожалів її і вирішив відігріти за пазухою. А змія відігрілися і вжалила свого рятівника.

Змія зазвичай нападає зненацька, тому вона символізує приховану небезпеку.

Прикусити язика

рос. Прикусить язык

Промовчати; раптово схаменувшись замовкнути, утриматися від висловлювання.

«Тося строго подивилася на нього. [...] Він винувато прикусив язика та ще дбайліше повів Тосю в танці. (Б. В. Бідний. «Дівчата»)

Брати (сприймати) за чисту монету (за щире золото)

Сприймати за щиру правду

рос. Принимать за чистую монету Вважати щось істиною, приймати всерйоз.

Чиста монета мала точно встановлений вміст благородних металів, без малоцінних домішок. А в середні віки в обігу було багато фальшивих і низькопробних монет, які не відповідали оголошеній цінності; фальшивомонетники обдурювали довірливих простаків.

«Та ні, таки справді щось кава мені не смакує. Чи то, може, не ви самі варили? — Прошу не пити, коли не подобається, — з обуренням виривалася Маруся. На початках вона брала ще то все за чисту монету». (Гнат Хоткевич. «Камінна душа»)

Притча во язицех

Людський поговір (людська поговірка)

рос. Притча во языцех

Предмет загальних розмов, безупинних пересудів, поговорів.

У старослов'янській слово «язици» мало значення «народ, плем'я». А притча — це коротке повчальне оповідання. Тобто притча во язицех — історія, яка відома всім народам, те, про що говорять на багатьох мовах. Вираз із Біблії (Повторення Закону, 28:37): «І станеш ти страхіттям, поговором (притчею) та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь».

«Притчею во язицех був свого часу фразеологічний словник Дубровського». (Максим Рильський. Твори, т. 3, 1956)

Притягати за вуха (за волосся)

рос. Притянуть за уши Невиправдано, безпідставно виставляти, показувати, пояснювати що-небудь.

Можливо, цей вислів походить від французького виразу se faire tirer l'oreille — змушувати себе просити або буквально «змушувати смикати себе за вухо». Стверджують, що коли який-небудь свідок не з'являвся до суду, то зацікавлена сторона мала право привести його за вухо.

Провезти на вороних

рос. Прокатить на вороных

Забалотувати на виборах; не вибрати кандидата на виборах.

Під час урочистих виборів кандидата на якусь посаду зазвичай голосують не бюлетенями, а білими й чорними кулями, які опускають в урну. Біла куля означає голос «за», чорна («ворона») — голос «проти». Якщо всі кулі чорні, то кажуть: «Його провезли на вороних».

Прокрустове ложе

рос. Прокрустово ложе

Штучна мірка, формальний шаблон, під який насильно прагнуть підігнати реальне життя, творчість тощо, іноді жертвуючи чимось суттєвим.

В античній міфології Прокруст По-ліпомен, розбійник і мучитель, підстерігав подорожніх на шляху між Афінами і Мегарой і заманював до себе. На велике ложе він укладав невеликих на зріст людей і, щоб подорожній точно відповідав розміру ліжка, розтягував його суглоби. А на маленьке ложе Прокруст укладав високих на зріст людей і обрубував сокирою частини їхнього тіла, що не поміщалися. Грецький герой Тесей, перемігши розбійника, вчинив із ним так само, як той вчиняв зі своїми полоненими.

Прометеїв вогонь

рос. Прометеев огонь

Нездоланне прагнення досягти високої та благородної мети.

Герой давньогрецьких міфів могутній Прометей пожалував людей, що не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природою. Він викрав у богів на Олімпі полум'я і передав його смертним, але жорстоко постраждав за це. Головний бог Зевс засудив титана на страшну кару: Прометея прикували до скель; кожного дня гігантський орел клював його печінку, і щоночі вона знову заживала для нових мук. Потім інший герой, Геракл, звільнив Прометея.

Священний вогонь, що горить у душі людини, готової йти на жертви заради високої мети, називають про-метеєвим.

Курява (порох) стовпом

Гармидер; буча; веремія; шарварок

рос. Пыль столбом, дым коромыслом [а изба не топлена, не метена]

Так кажуть про штовханину, всіляку суєту, гамір; багатолюдну сварку зі звалищем.

По тому, як саме йде дим, пророкують погожу днину або негоду, дощ чи вітер. А дим чи курява може йти «стовпом» — просто вгору, «волоком» — стелитися донизу або «коромислом» — коли валить клубами й ду-гою перевалюється.

«Та так весь ярмарок і прогуляють. Кожен божий день народу сила-силен-на. Крик, гамір, пісні, бійка —дим коромислом». (П. І. Мельников-Печерський. «Старі роки»)

[П'яному (дурному)] море по коліна

П'яний і в вогонь полізе

П'яному ні гори, ні низу

рос. [Пьяному] море по колено [а лужа — по уши]

Так кажуть про людину, яка неспроможна реально оцінити небезпеку і свої можливості; вона здається собі всемогутньою і невразливою. Їй до всього байдуже, нічого не страшно, проте реальність зазвичай ставить все на свої місця.

Людина в стані сп'яніння нічого не боїться і безтурботно вважає, що може впоратися з будь-яким завданням, за яке не взялася б, якби була тверезою.

«Відчай, гнів, образа, що роками накопичувалися в мені, рвалися назовні. Випитий спирт тільки надав хоробрості — вірно, що п'яному море по коліно... Я розумів, що спалюю кораблі, але вже нічого з собою вдіяти не міг, мене прорвало». (Г. С. Жженов. «Від ‘Глухаря‘ до ‘Жар- птиці‘»)

Розвішувати (розвісити) вуха

рос. Развешивать уши

1. Уважно